UNICEF: Негативний вплив COVID-19 на психічне здоров'я дітей та молоді – це лише вершина айсберга

Нове дослідження показує, що через психічні розлади серед молоді світова економіка недооотримує майже 390 мільярдів доларів на рік

Діти та молодь ще багато років можуть відчувати вплив COVID-19 на своє психічне здоров’я та добробут, попереджає ЮНІСЕФ у своїй основній доповіді.

Згідно із щорічною доповіддю про становище дітей у світі в 2021 році «Що в мене на думці: укріплення, охорона та піклування про психічне здоров’я дітей» ( https://uni.cf/sowc-media ), яка відображає максимально широкий погляд ЮНІСЕФ на питання психічного здоров’я дітей, підлітків і батьків або інших людей, хто про них піклується, у ХХІ столітті, ще до пандемії COVID-19 діти та молодь несли значний тягар проблем із психічним здоров’ям, але при цьому суттєві інвестиції для вирішення цієї проблеми не виділяються.

Згідно з останніми доступними оцінками, більш ніж 1 з 7 підлітків у віці 10-19 років у світі має діагностований психічний розлад. Майже 46 тисяч підлітків щорічно вмирають від самогубства, що входить до п’ятірки найважливіших причин смертності цієї вікової групи. Тим часом, зберігаються значні розриви між потребами в галузі психічного здоров’я та фінансуванням психічного здоров’я. У доповіді встановлено, що лише 2% коштів державних бюджетів на охорону здоров’я у країнах світу спрямовується саме на витрати для підтримки психічного здоров’я.

«Це були дуже довгі 18 місяців для всіх нас, та особливо для дітей. Через загальнодержавні карантини та обмеження руху, пов’язані з пандемією, діти провели роки свого життя, що мали б бути неповторними, далеко від сім’ї, друзів, класів, ключових елементів самого дитинства, – підкреслила Виконавча директорка ЮНІСЕФ Генрієтта Фор, – Вплив пандемії значний, але це лише вершина айсберга. Ще до пандемії занадто багато дітей страждали від невирішених проблем у сфері психічного здоров’я. Для задоволення цих критичних потреб уряди вкладають замало інвестицій. Недостатня увага приділяється взаємозв'язку між психічним здоров'ям та перспективами майбутнього життя».

Психічне здоров’я дітей під час пандемії COVID-19

Дійсно, пандемія взяла своє. Відповідно до попередніх висновків міжнародного опитування дітей та дорослих, проведеного ЮНІСЕФ та Міжнародною асоціацією Геллап у 21 країні, яке було розглянуто у Щорічній доповіді про становище дітей у світі в 2021 році, в середньому кожна п’ята опитана молода людина у ​​віці 15-24 років зазначила, що часто почувається пригнічено та не має інтересу до того, щоб робити повсякденні речі в житті.

Напередодні третього року пандемії COVID-19 її вплив на психічне здоров’я та самопочуття дітей та молоді залишається суттєвим. Згідно з останніми доступними даними ЮНІСЕФ, у світі щонайменше 1 із 7 дітей постраждали від карантинів, тоді як понад 1,6 млрд дітей тією чи іншою мірою втратили можливість навчатися. Порушення режиму навчання та відпочинку, а також турбота про сімейні доходи та здоров’я змушує багатьох молодих людей відчувати страх, гнів та тривогу за своє майбутнє. Наприклад, онлайн-опитування в Китаї на початку 2020 року, яке згадується в Щорічній доповіді про становище дітей у світі в 2021 році, показує, що близько третини респондентів повідомляють про відчуття страху або тривоги.

Скільки це вартує суспільству

Діагностовані психічні розлади, включаючи СПАУ, тривогу, аутизм, біполярний розлад, поведінковий розлад, депресію, харчові розлади, інтелектуальну недостатність та шизофренію, можуть істотно завдати шкоди здоров’ю, освіті, життєдіяльності та можливостям заробітку дітей та молоді.

Хоча вплив на життя дітей неоціненний, доповідь містить новий аналіз Лондонської школи економіки, який показує, що через психічні розлади, які призводять до інвалідності або смерті серед молоді, економіка втрачає майже 390 мільярдів доларів на рік.

Фактори захисту

У доповіді зазначено, що протягом усього життя психічне здоров'я дітей формують та впливають на нього багато факторів. Це поєднання генетичних факторів, досвіду та факторів навколишнього середовища з глибокого дитинства, включаючи стосунки з батьками, навчання в школі, якість стосунків, схильність до насильства чи жорстокого поводження, дискримінацію, бідність, гуманітарні кризи та надзвичайні ситуації зі здоров’ям, такі як COVID-19.

Хоча фактори захисту, такі як люблячі батьки або інші люди, які піклуються про дітей, безпечне шкільне середовище та позитивні стосунки з однолітками, можуть допомогти зменшити ризик психічних розладів, у доповіді попереджається, що значні бар’єри, включаючи стигму та відсутність фінансування, заважають багатьом дітям зберігати психічне здоров’я або отримати доступ до необхідної підтримки.

Щорічна доповідь про становище дітей у світі в 2021 році закликає уряди, а також партнерів із державного та приватного секторів взяти на себе, поширювати інформацію та виконувати зобов’язання щодо заходів для зміцнення психічного здоров’я всіх дітей, підлітків, батьків та інших людей, які про них піклуються, захисту тих, хто потребує допомоги, та догляду за найбільш уразливими категоріями, включаючи:

- невідкладні інвестиції у психічне здоров’я дітей та підлітків у різні галузі (не тільки в охорону здоров'я) для підтримки заходів з профілактики, укріплення та охорони здоров’я на рівні всього суспільства;

- інтеграція та розширення заходів, заснованих на підтверджених даних, у всіх сферах охорони здоров’я, освіти та соціального захисту, включаючи програми, що сприяють відповідальному батьківству, спрямованому на підтримку дітей і підлітків, охорону психічного здоров’я батьків та інших людей, які піклуються про дітей, а також забезпечення, що школи підтримують психічне здоров’я учнів через якісні послуги та позитивні стосунки;

- заохочення дискусій для припинення замовчування проблеми психічних захворювань через подолання стигми та сприяння кращому розумінню психічного здоров’я та серйозніше сприйняття досвіду дітей та молоді.

«Психічне здоров’я є невід’ємною частиною фізичного здоров’я – ми не можемо дозволити собі продовжувати розглядати це як різні речі,– підкреслила Г.Фор, – Надто довго і в багатих, і в бідних країнах ми спостерігали недостатній рівень розуміння та замало інвестицій у критично важливий елемент задля максимальної реалізації потенціалу кожної дитини. Це потрібно змінити».