Міністерство освіти Китаю запропонувало університетам скасувати бонуси за публікацію в журналах, що представлені у базах наукових цитувань


Китаю більше не потрібна кількість


Представники Міністерства освіти та Міністерства науки і техніки Китаю закликали ( https://www.nature.com/articles/d41586-020-00574-8 ) своїх вчених до розбудови нової кращої системи оцінювання наукових результатів і запропонували університетам скасувати бонуси за публікацію в журналах, що представлені у провідних базах наукових цитувань.

У міністерському наказі сказано ( https://scholarlykitchen.sspnet.org/2020/02/27/new-chinese-policy-could-reshape-global-stm-publishing/ ), що установи не повинні приймати рішення щодо прийому на роботу, або щодо просування по службі виключно на основі кількості публікацій та цитувань робіт конкретного вченого (все як вчить DORA ( https://www.бібліотекар.укр/2019/02/blog-post_7.html )). Публікації ніби й далі враховуватимуть для оцінки фундаментальних робіт, але не для прикладних досліджень, щоб зняти тягар publish or perish з клініцистів та інженерів.

Система оцінки наукової ефективності, що базується на кількості документів зіграла свою позитивну роль у китайській історії, проте сьогодні китайські дослідники поступово обіймають лідируючі позиції у світі, тому університетам пропонують зосередитися на довгострокових дослідженнях і більше перейматися інноваціями та науковими проривами, а не імпакт-факторами журналів. Такий ж підхід сповідують і нідерландські університети та організації ( https://www.scienceguide.nl/2019/11/dutch-universities-and-research-funders-move-away-from-the-impact-factor/ ), що фінансують наукові дослідження.

Чому у нас досі не так як у Китаї? Чому ми рахуємо і рахуємо статті-цитування цілою країною? Ось прочитав цікаву опінію ( http://www.chinadaily.com.cn/a/202002/24/WS5e5316f4a310128217279a34.html ) про стару китайську систему оцінювання – Якщо молодий вчений мав хороший потенціал, але не ладнав з начальником, то він міг просто опублікувати роботи у топ-журналах, щоб довести who is who і щоб більше не страждати від упередженості некомпетентного керівництва.

У наших реаліях – автори статей у впливових журналах продовжують страждати, а усі звітно-кількісні міністерські маніпуляції просто відволікають і не служать джерелом інформації для прийняття рішень у науковій політиці.





бібліотекар.укр ( https://www.бібліотекар.укр/2020/03/blog-post.html )





Додатково:

"Nautilus": Слава приносит большие деньги в китайской науке ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=2932 )



Огигінал новини «Міністерство освіти Китаю запропонувало університетам скасувати бонуси за публікацію в журналах, що представлені у базах наукових цитувань» - https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=6399&id=3308
«Євро Освіта»  - https://euroosvita.net/index.php