Асоціація європейських університетів (EUA) представила результати досліджень автономії університетів УкраїниЕксперти Асоціації європейських університетів (EUA) ( https://euroosvita.net/index.php/?category=36&id=398 ) в рамках міжнародного проекту ATHENA, що підтримується програмою Європейського Союзу TEMPUS, підготували комплексне дослідження Автономія університетів України: аналіз і план дій ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=4519 ). ( /prog/data/upimages/autonomy.png ) Організаційна автономія Україна займає місце в нижній частині “середнього” кластера систем, в діапазоні від 41% до 60%. Це підтверджує той факт, що існує ціла низка областей, де організаційна автономія обмежена. Прикладом такого обмеження є те, що процес вибору ректорів диктується законом і кандидата повинен схвалити уряд. Також існує проблема недостатнього впливу зовнішніх учасників на керівні органи університету. В цілому слід зазначити, що всі університети повинні мати такий же рівень автономії, який сьогодні є у Київського національного університету імені Тараса Шевченка, потрібно дати університетам право створювати власні суб’єкти господарювання та не нав’язувати академічним структурам принципи роботи. Крім того, в деяких аспектах, здається, існує різниця між законом і реальною практикою, коли справа доходить до участі Міністерства. Наприклад, хоча формально термін повноважень ректора регулюється законом, Міністерство може скасувати його в односторонньому порядку. Фінансова автономія Система України відноситься до “середньо низького” кластеру фінансової автономії. Університети мають низький рівень самостійності в цьому напрямку, і ця проблема повинна бути вирішена. Постатейні бюджети мають бути усунені та замінені на блокові гранти, які можуть бути вільно розподілені всередині самими університетами. Крім того, всі установи мають мати право на надлишок, а також можуть позичати гроші на фінансових ринках. Кадрова автономія Україна відноситься до «середньо високого» кластеру систем вищої освіти. Це відображає чинне законодавство, яке дозволяє університетам безпосередньо використовувати свій власний персонал (тобто співробітники університету не є держслужбовцями) і встановлювати заробітну плату в межах певного діапазону. Деякі обмеження, щодо кількості посад, які можуть бути створені і які вимагають затвердження кандидатів на певні посади Міністерством, повинні бути відмінені. Крім того, перешкоджання законодавством наймати іноземних вчених потрібно змінити або скасувати. На університетському рівні було відзначено, що університетам часто бракує послідовної кадрової стратегії через відсутність загальної функції відділу кадрів. Академічна автономія За показниками академічної автономії Україна відноситься до середньо-низької групи систем вищої освіти через суворі обмеження, які встановлені для університетів урядом або міністерством під час відбору студентів, впровадженні нових програм, плануванні програми курсу та забезпеченні якості навчання. В Україні вплив уряду та державних органів влади є високим у цій сфері автономії, тому необхідна є реформа для поліпшення цих показників. Законодавчі зміни Українська законодавча база вищої освіти зазнала значних реформ у 2014 році, що певним чином вплинуло на університетську автономію. Попередньо прокоментувавши неофіційний переклад проекту закону, АЄУ змогла переглянути офіційний переклад остаточного закону, наданого Міністерством на початку 2015 року. У цій секції мова буде йти про аналіз того, як фінальна версія закону змінила стан університетської автономії в Україні, особливо відносно елементів, що можна виміряти методологією системи показників автономії з метою встановлення нових показників, де це необхідно. Включені подальші загальні спостереження за новим законом, що має потенційний вплив на університетську автономію, але може не вимірюватись методологією системи показників. Вони, таким чином, не впливають на вимірювання показників, але все ж вважаються дуже доречними. З цієї точки зору, також важливо зазначити, що на сьогодні багато елементів закону ще не були впроваджені, а нижче наданий аналіз просто базується на чисто юридичних змінах. Для ефективної автономії українських університетів такі впровадження, однак, відіграють важливу роль. План дій проекту ATHENA На додаток до індивідуальних проблем, з якими стикається Україна у кожному вимірі університетської автономії, існують головні виклики, яким потрібно протистояти, і вони визначаються спеціальною комісією з національної політики. Основним наскрізним питанням, визначеним усіма партнерами в контексті нової регуляторної рамки, є застосування на практиці. Університетський сектор стикається з невизначеністю, особливо при тлумаченні нових правових документів; важливо, що нова законодавча рамка втілюється на практиці таким чином, що надає університетам більше автономії, а не просто надає автономію в принципі. Сектор також стикається з культурною зміною на додаток до реформи вищої освіти в цілому, якій потрібні час та ресурси, щоб адаптуватись. В цьому контексті робота проекту ATHENA, а особливо цей “Аналіз і план дій” та пов’язані з нею інструментарії з управління, фінансового менеджменту та управління людськими ресурсами, пропонують керівні принципи вторинного законодавства, що необхідне для забезпечення впровадження нової системи. Поряд із викликом впровадження нової системи, яку погодила спеціальна комісія з національної політики, АЄУ наполегливо рекомендує сфокусуватись на питанні розвитку людських ресурсів, що теж повинне бути пріоритетним. Проект ATHENA показує, що стратегічне управління людьми важливе для організаційного успіху, особливо в контексті покращеної автономії, і, таким чином, необхідно інвестувати в допоміжні структури та процеси. Рекомендації для процесу реформування З урахуванням пріоритетів, визначених у попередніх розділах, заключний розділ має на меті визначити конкретні кроки, які слід зробити партнерам проекту для сприяння реформі у системі вищої освіти України. • У першій частині цього розділу представлено завдання, що вбачаються як необхідні передумови для процесу реформування. Ці дії пов’язані зі створенням атмосфери співробітництва та взаємної довіри, що забезпечить відданість процесу усіх зацікавлених сторін. • У другій частині розділу визначено ключові кроки удосконалення та розвитку університетської автономії, які, на думку АЄУ, потребують особливої уваги як на системному, так і на інституційному рівні. АЄУ має багатий досвід консультативної допомоги органам влади й університетам у питанні реформи управління в системі вищої освіти, на якому ґрунтуються надані тут рекомендації. До того ж, вони враховують конкретні потреби зацікавлених сторін в системі вищої освіти України, які були визначено в ході аналізу стратегій проекту DEFINE ( http://www.eua.be/activities-services/projects/current-projects/governance-funding-public-policy/designing-strategies-for-efficient-funding-of-higher-education-in-europe-(define) ). За матеріалами: ATHENA analysis and roadmap for Ukraine ( http://www.athena-tempus.eu/2013-02-11-13-30-23/2015-08-11-07-57-34 ) edu-trends.info ( http://www.edu-trends.info/education-news-december-2015/ ) Додатково: Проект Закону №3219 від 05.10.2015: Про внесення змін до деяких законів України щодо автономії вищих навчальних закладів ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=4324 ) UNESCO: Мировое образовательное сообщество приняло и предложило к осуществлению Рамки действий «Образование-2030» ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=4400 ) Освітня сфера в нашій державі існує не завдяки, а всупереч ( https://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=4473 ) |