Ігор Лікарчук про ЗНО-2016: Як унеможливити спроби «поправити термометр»?!

Впровадження ЗНО є чи не єдиною реформою у вітчизняній освіті за всі роки незалежності.

Останні 10 років ЗНО пробивало собі шлях у постійній боротьбі за право на існування. Здавалося, Рубікон мав бути давно перейдений, але резонансні події, які відбулися влітку цього року, засвідчили: боротьба триває.

Редакція порталу «Освітня політика» попросила Ігоря Лікарчука, директора Українського центру оцінювання якості освіти у 2006-10 і 2014-15 роках, відповісти на деякі проблемні питання щодо організації ЗНО – 2016 та участі України у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти.

Віктор Громовий, шеф-редактор порталу «Освітня політика»:

Відміна у наступному році порогового рівня оцінювання, – це поступка університетам задля утримання обсягу набору студентів, потурання недолугим абітурієнтам з VIP-сімей чи щось інше?

Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти у 2006-10 і 2014-15 роках:

Абсолютно адекватно розумію ситуацію, коли багатьом дуже б хотілося відмінити в зовнішньому оцінюванні визначення порогового балу «склав/не склав». Бо його запровадження в 2015 році таки добряче перекрило шлях до університетів дуже багатьом тим випускникам шкіл, які нічого не знають. Це була дуже важлива складова реформування системи зовнішнього оцінювання, яку наша команда розпочала в 2015 році. На жаль, упевнений, що величезна кількість батьків з великими погонами, мандатами, грошима, та чимало ректорів університетів мріють про те, щоб визначення результатів ЗНО за принципом «склав/не склав» залишиться в минулому і Україна повернулась до практики, коли ЗНО з позитивною оцінкою складатимуть всі. Для цього достатньо внести зміни до «Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання», який затверджений Кабінетом Міністрів України на початку липня 2015 року. Чи піде таким шляхом МОН та нова команда УЦОЯО – не знаю. Час покаже. Але ґрунтовні побоювання є. Бо маємо прикрий досвід місячної давнини. Йдеться ганебні факти ґвалтування рішення колегії Міністерства освіти і науки України стосовно проведення ЗНО-2016.

Віктор Громовий: Як ми вже знаємо, відбулася відміна запроваджених минулого року двох рівнів складності тестів. Прошу Вас пояснити навіщо були введені дворівневі тести і чи підтвердила вступна кампанія 2015 доцільність цього?

Ігор Лікарчук: Відміна від тестів двох рівні складності – одна із складових того ґвалтування, про яке я говорив вище. Дворівневі тести були запроваджені за погодженням з Радою ректорів вищих навчальних закладів для того, щоб здійснювати більш якісний відбір студентів до університетів. Адже не можна за тестами однакового рівня складності з математики відбирати абітурієнтів, які будуть навчатися на механіко-математичному факультеті університету чи здобувати фах учителя трудового навчання. Зрозуміло, що майбутній мехматівець повинен знати математику набагато краще, аніж його колега, який хоче стати фахівцем, для якого математика не є профільною дисципліною. УЦОЯО такі тести зробив із двох предметів: з української мови та літератури і математики. Але, як виявилося, абітурієнти, які мали б мати кращий рівень знань з цих предметів, університетам не потрібні. Лише деякі із них передбачили в Умовах прийому-2015 вимогу до вступників подавати результати складання тестів поглибленого рівня. Щоб багато не говорити, скажу: навіть НУ «Києво-Могилянська академія» відмовилася це зробити.

Ви думаєте, що наше славне Міністерство на це якось відреагувало? Помиляєтеся. Жодної реакції.

Я розумію, що університети є автономними, незалежними… Щоправда, це не заважає МОН наступати на їхню автономію в багатьох інших питаннях. А от виявити принциповість в питаннях, від яких залежить якість підготовки майбутніх фахівців, то на це волі забракло.

Нашим університетам абсолютно однаково кого приймати на навчання: добре чи погано підготовлених абітурієнтів. Головне - прийняти будь-кого. Бо це гарантоване фінансування, ставки, доплати, навантаження. Та й гроші дармові: бюджетні.

Стосовно того, чи було це нововведення результативним, сказати не можу нічого. Адже аналітичні дослідження результатів ЗНО-2015 не здійснювалися і думаю, що не будуть здійснені ніколи.

Віктор Громовий: Усі програми з предметів ЗНО залишилися на рівні минулого року, це добре чи погано?

Ігор Лікарчук: Відмова від оновлення програм ЗНО – це також один із елементів того ґвалтування, про яке йдеться. Тим більше, що проекти нових програм були готові іще навесні. Але УЦОЯО висловив дуже серйозні претензії до них. «Великим» фахівцям із МОН та супутніх установ, очевидно, було просто лінь завершити цю роботу. І коли виявилося, що поїзд поїхав і часу на доопрацювання уже немає, тоді й вирішили: «залишимо старі». У народі про цю ситуацію кажуть так: «знайшли сокирку під лавкою».

Віктор Громовий: На Колегії Міністерства у червні пройшла Ваша пропозиція про обов’язкові ДПА у формі ЗНО не тільки з української мови, а і математики або історії України на вибір та з англійської мови.
Нині Міністерство, враховуючи обставини відмінило тест з англійської мови як обов’язковий для усіх випускників. Як ви ставитесь до такого рішення?

Ігор Лікарчук: Стосовно рішення червневої колегії Міністерства. У червні питання про те, яким буде ЗНО-2016 на засіданні обговорювалось вдруге. Перший раз таке обговорення було навесні. Тоді члени колегії до моделі ЗНО-2016, яку запропонував УЦОЯО, висловили ряд зауважень і пропозицій, які ми врахували. У червні рішення про те, яким повинно бути ЗНО-2016, підтримали всі члени колегії. Воно стало логічним продовженням тих реформаторських змін, які ми розпочали в системі зовнішнього оцінювання у 2015. На які, між іншим, я отримав мандат від Міністра освіти і науки Сергія Квіта, коли він пропонував мені повернутися в УЦОЯО. Розробляючи програму ЗНО-2016, ми були цілком упевнені в тому, що це рішення можна виконати. Інакше ми його не пропонували б.

Між іншим, Сергій Квіт дав особисті доручення відповідним службам МОН передбачити в бюджеті 2016 необхідні кошти на проведення ЗНО в запланованих масштабах. Адже обсяги оцінювання мали бути збільшені суттєво і це, зрозуміло, вимагало додаткових асигнувань. Більше того, працівниками УЦОЯО був підготовлений проект відповідного наказу МОН, який передбачав механізми реалізації рішення колегії в повному обсязі. Наскільки я знаю, цей наказ був підписаний Міністром освіти і науки України та надісланий на державну реєстрацію до Мінюсту. Але потім почали відбуватися дивні речі, які завершилися прийняттям рішень про модель ЗНО-2016, які суттєво відрізнялося від рішення колегії. Механізми та обґрунтування нового рішення мені невідомі. Тож я беру на себе сміливість заявити про те, що воно відкинуло систему ЗНО до періоду 2008-2013 років.

Віктор Громовий: Мабуть, у зв'язку із «зовнішнім втручанням» в роботу УЦОЯО влітку цього року, усі комплекти тестових завдань з усіх одинадцяти предметів ЗНО експертам Центру доведеться розробляти заново?

Ігор Лікарчук: У 2016 році ми планували перейти до укладання тестів зовнішнього оцінювання лише на основі Банку тестових завдань, в якому зберігалися апробовані завдання з відмінними та хорошими психометричними характеристиками. На формування Банку було затрачено 7 років, величезна кількість бюджетних коштів, фізичних і моральних зусиль. Де зараз Банк тестових завдань – мені невідомо. Очевидно, що цього року усі тести будуть виключно авторськими. А це є не дуже добре. Бо в авторському тесті рівень суб'єктивізму є дуже високим.

Віктор Громовий: Якщо відмінили обов’язкове ДПА-ЗНО з англійської мови, то чи не може виникнути спокуса відміни обов’язкові ДПА-ЗНО з математики або історії?

Ігор Лікарчук: Можливо, одна із причин відміни обов'язкового тесту з іноземної мови полягає в тому, що Міністерство не хоче оприлюднення справжньої ситуації із станом вивчення цього предмета в закладах освіти. А обов'язкове для всіх випускників ЗНО цю ситуацію висвітлило б дуже об'єктивно. І тоді, відповідно, в суспільства могла постати питання типу: «Слухайте, а що ви там робите? Де підручники? Де нові методики? Де новий зміст?». Що відповідати на ці питання? Тим більше в ситуації, коли в МОН проблемами вивчення іноземної мови уже майже двадцять років займаються одній й ті ж самі фахівці, одні й ті ж автори виграють конкурси на створення підручників, якими кращі вчителі не хочуть користуватися, за одними й тими ж схемами проводяться олімпіади та усілякі конкурси…

На жаль, ситуація з вивченням математики не краща. Я влітку 2015 року у приватних розмовах з високопосадовцями отримав серйозні натяки на те, що і пороговий бал з математики чи фізики має бути нижчим, і взагалі не потрібно дуже багато говорити, що є серйозні проблеми з рівнем знань із цього предмету
… Тож не виключаю початку реалізації й того сценарію, про який Ви говорите.

Віктор Громовий: Серед ризиків успішного проведення ЗНО, окрім політичних, фінансових та змістовних, є і проблема зношеності матеріально-технічної бази, яка майже не оновлювалась в останні п'ять років.
Нібито на ці цілі нині вже виділено 10 млн. грн. Чи достатньо?

Ігор Лікарчук: Стан матеріально-технічної бази УЦОЯО – це страшна проблема. Існує абсурдна ситуація: система, яка не може функціонувати без високотехнологічного обладнання, працювала без нього. 10 мільйонів цю проблему не вирішать. Тим більше в умовах, коли діють нормативні документі, які забороняють більшість капітальних видатків. Буде прикро, якщо ці гроші будуть витрачені за принципом: аби якось їх використати. Бо серйозні закупівельні процедури, за час від отримання цих коштів і до завершення фінансового року, провести неможливо. Тож куплять стільці, ноутбуки, канцелярські принтери, автомобілі… Це все теж потрібно. Але є інші, дуже актуальні потреби. Скажімо, придбання сучасного друкарського комплексу, нового серверного обладнання, потужних систем захисту, промислових сканерів… Зараз розмов про те, що кошти виділили, більш ніж достатньо. Так як було дуже багато балачок про підвищення зарплати працівникам системи. Та станом на 10 листопада ці балачки залишилися обіцянками-цяцянками…

Віктор Громовий: Ще один відступ на попередні позиції – відмова від ЗНО для випускників коледжів та технікумів, які таким чином потрапляють до університетів за внутрішніми процедурами, на відміну від випускників 11-х класів. Невже в цьому випадку знову спрацювало університетське лобі?

Ігор Лікарчук: Стосовно відміни зовнішнього оцінювання для студентів коледжів та технікумів. Це також складова того ґвалтування системи ЗНО, про яке я вже згадував. Такий порядок вступу ще з 2007 року став потужним шлюзом для потрапляння до університетів поза системою ЗНО величезної кількості студентів. Червнева колегія МОН вирішила цей шлюз перекрити, але вересневі рішення залишили його відкритим. Можу сказати лише одне: «Розповідати з трибун про рівний доступ до вищої освіти – це одне, а забезпечувати такий доступ – зовсім інше». А народна приказка про ситуацію каже так: «Застрягли, яке собака на перелазі».

Віктор Громовий: Відомо, що окрім вилучення серверів з системним та прикладним програмним забезпеченням, Центр поніс дуже важливі кадрові втрати – відсторонені та знаходяться під слідством або звільнилися провідні IT-шники. Чи означає це – у найгіршому перебігу подій – паперовий варіант ЗНО – 2016?

Ігор Лікарчук: Насамперед, повністю відкидаю ідею, яка блукає в суспільстві про можливість складання «паперового варіанту ЗНО-2016». Це абсурд, на коментування якого не хочу витрачати ні часу, ні зусиль. «Паперове ЗНО» можна провести, як максимум, для кількох тисяч осіб. Але не для 300 тисяч… Тож без комп'ютерного забезпечення не обійтися. Серйозних фахівців-комп'ютерщиків наразі в УЦОЯО немає. За моєю інформацією, сьогодні цю проблему намагаються вирішити за рахунок залучення «варягів». Не виключаю, що «варяги» знайдуться і щось зроблять, бо мають за це отримати добрі гроші. Здогадуюся, що не із бюджету. Але системі ЗНО оце «щось» не потрібне. Бо готовий високотехнологічний продукт, на думку величезної кількості фахівців, за п'ять місяців зліпити буде дуже складно. Є також багато інших питань щодо легітимізації такого продукту, його апробації тощо. Тож шлях залучення «варягів» хибний. Не жаль, можливості і, очевидно, бажання йти іншим, не бачу…

Віктор Громовий: Зараз освітян, батьків та учнів збурила заява очільників МОН про те, що після завершення 9 класу всі учні проходитимуть ЗНО. Як ви ставитесь до цієї ідеї? Чи реально провести ЗНО для випускників 9-х класів уже в цьому навчальному році?

Ігор Лікарчук: Про що мова? Дай Боже, щоб у 2016 році вдалося провести ЗНО для випускників 11-х класів… Але ідею проведення зовнішнього оцінювання для випускників закладів базової загальної середньої освіти я підтримував і підтримую. Без цього у системі реформування освіти не обійтися. Але потрібний час і чималі матеріальні ресурси для підготовки і проведення такого оцінювання. Великою помилкою буде його запровадження задля галочки, звіту чи успішних реляцій про реформи. Нагадаю, що ЗНО для абітурієнтів у режимі експерименту апробувалося чотири роки і запроваджувалося поступово.

Віктор Громовий: Також щойно гучно заявлено також про долучення України до одного з міжнародних порівняльних досліджень PISA-2018. Хто на вашу думку, має бути безпосереднім організатором та виконавцем таких міжнародних порівняльних досліджень як PISA, PIRLS, TIMSS, ICILS? Чи може ці функції взяти на себе УЦОЯО?

Ігор Лікарчук: У принципі, участь України в міжнародних порівняльних дослідженнях – це дуже добре. Це цивілізовано. Це потрібно для того, щоб побачити, якими ми є, порівнюючи з іншими. Ми дуже відстали від інших країн світу, багато років відмовляючись від міжнародних порівняльних досліджень. Але є кілька суттєвих проблем.

Перша – це кошти. Участь в будь-якому міжнародному порівняльному дослідженні коштує чималих грошей. А Україна ще й досі не розрахувалася за участь в TIMSS-2011… Тож ті, хто гарантовано обіцяє участь в PISA-2018, трішки лукавлять, бо не знають чи їм доведеться вирішувати питання фінансування. А із нашим законодавством, це зробити дуже і дуже складно.

Друга проблема – не менш важлива: хто в Україні буде займатися підготовкою і проведенням PISA-2018. У принципі, це мав би робити УЦОЯО. Але, наскільки я знаю, в проекті закону «Про освіту», УЦОЯО немає. Тож будувати прогноз навколо того, хто стане національним координатором PISA-2018 – справа дуже невдячна. Але дуже важливо, щоб таким координатором не стало освітнє Міністерство.

І третя проблема – мета участі України в дослідженні. Якщо витрачати чималі кошти й зусилля для того, щоб лише взяти участь та відзвітуватися, то це нікому не потрібно. Біда в тому, що вітчизняні освітні керманичі різних рівнів та НАПН не хочуть чи не вміють аналізувати результати таких досліджень і на їхній основі приймати необхідні управлінські рішення. Гарний тому приклад – TIMSS-2011. Ще кращий – результати українського зовнішнього незалежного оцінювання, починаючи із 2008 року. Відповідально заявляю, що жодного року ці результати глибоко не аналізувалися, не узагальнювалися, на їхній основі не приймалися відповідні управлінські рішення. Один лише приклад: у 2015 році УЦОЯО встиг підготувати рейтингові результати всіх загальноосвітніх навчальних закладів, випускники яких складали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури. І що? У столиці зібрали 100 директорів закладів, які виявилися кращими. Це був дуже гарний захід для преси та іміджу. Але не думаю, що для справи. Бо запрошені директори і так працюють на «відмінно». А що робити із гіршими закладами? Які зміни відбудуться в них? Хтось про це подумав? Хтось зробив аналіз і висновки? Тож дуже не хочу, щоб результати PISA-2018, якщо таке дослідження відбудеться, чекала подібна доля. Та, на жаль, наші традиції ламаються дуже тяжко.

Віктор Громовий: Іноді у нас спрацьовує пострадянський підхід до вирішення проблем: якщо у хворого температура, не треба лікувати причини її виникнення, потрібно «поправити термометр». Як все ж таки унеможливити спроби «поправити термометр» в системі оцінювання якості освіти?

Ігор Лікарчук: Тут все просто. Система оцінювання якості освіти має бути незалежною від органів управління освітою. У період 2006-2010 та 2014-2015 років УЦОЯО таку формальну незалежність мав. Щоправда, юридично це не було підтверджено жодними документами. На сьогодні, ситуація змінюється. Формальна незалежність УЦОЯО втрачається. Тож спроби «поправити термометр» уже є і будуть надалі… Бажаючих виконати роль того, хто поправляє, чимало. Тих, хто готовий і може противитися цьому, немає.