Чиї вуха тепер стирчать із ЗНО?

Напередодні Святвечора, коли громадськості було не до новин, Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) непомітно змінив очільника.

Ігор Леонідович Лікарчук, який обіймав посаду директора УЦОЯО майже з перших днів його створення у 2006 р., дізнався про своє звільнення з Інтернету.

Хоча хмари клубилися над ним від самого початку міністерської каденції Дмитра Табачника, все відбулося блискавично. Не було ні попереджень, ні «задушевної» розмови з міністром про недоліки в роботі. Тишком-нишком на сайті уряду з’явилися два розпорядження за підписом М.Азарова: №5-р, яким Ігоря Лікарчука було звільнено з посади директора УЦОЯО, і №6-р, яким на цю посаду було призначено Ірину Зайцеву. Зрозуміло, що ініціатива походила не від Миколи Яновича, адже, згідно з чинними нормативними документами, постанова про звільнення директора УЦОЯО могла бути ухвалена тільки за поданням МОНМС.

Якими ж були причини звільнення? Міністр утримується від коментарів. Його заступник Євген Сулима зазначив, що до попереднього керівника УЦОЯО «було багато питань, пов’язаних з організацією тестування-2010, зокрема з англійської мови». Чому ж тоді звільнення відбулося не відразу після вступної кампанії, а в розпал підготовки до ЗНО-2011? Сам Д.Табачник свого часу назвав ситуацію з англійськими тестами «бурею у склянці води». А у передмові до офіційного звіту про зовнішнє тестування-2010 особисто написав: відбулося успішно. Лукавив…

Регіонал Максим Луцький стверджує, що за чотири роки роботи І.Лікарчука істотного прогресу в діяльності УЦОЯО не було, і що директор не здійснював роботи над помилками у своєму відомстві. Важко сказати, якими даними керувався депутат, аби дійти такого висновку. Натомість міжнародні експерти USETI, які допомагають вдосконалювати тестування в Україні, з року в рік засвідчують прогрес — в організації проведення ЗНО, забезпеченні конфіденційності інформації, якості тестових завдань. А згідно з результатами соціологічних досліджень 2008—2009 рр., в українському суспільстві зростала довіра до ЗНО, впевненість у тому, що цей інструмент здатний забезпечити чесний вступ до ВНЗ. Хіба це було б можливим, якби система тестування не розвивалася?

Навряд чи можна пов’язати звільнення і з «утрускою» чиновницького апарату — адже УЦОЯО не реорганізовувався. Утім, після знайомства нового керівника зі співробітниками центру (кажуть, тон розмови був досить жорстким) двоє заступників директора і ще кілька співробітників уже подали заяви про звільнення. Якщо «наведення порядку» в УЦОЯО закінчиться масовим відтоком звідти фахівців у галузі тестування (яких в Україні й так небагато), справі залишиться жити недовго…

Як і будь-який керівник, Ігор Леонідович мав у своєму доробку і здобутки, й огріхи. Чув чимало критики із боку чиновників, освітян, батьків і школярів. Проте свої позиції завжди обстоював твердо й уперто, за що, ясна річ, не подобався тим, хто воліє «домовлятися» зі «своїми людьми».

На думку самого Ігоря Лікарчука, основна причина його звільнення в тому, що, працюючи директором УЦОЯО, він «не виконував замовлення дуже великої кількості людей, в тому числі і тих, які сьогодні при владі, на підвищення або штучне виставлення результатів зовнішнього оцінювання їх протеже».

Ігор Леонідович послідовно виступав проти нововведень стосовно ЗНО, які, на його думку, не забезпечували рівні умови для абітурієнтів (врахування середнього балу атестату в перерахунку за 200-бальною шкалою, можливість уникнути ЗНО для тих, хто закінчив школу до 2007 р., можливість подавати сертифікати попередніх років, додаткові бали для слухачів підготовчих курсів тощо). Критикував неприйняття закону про ЗНО…

Чи буде кращою заміна? Погортаємо біографію Ірини Павлівни Зайцевої… Єдина прив’язка до ЗНО — влітку під час круглого столу в Лівадійському палаці публічно пораділа тому, що тестування більше не проводиться виключно українською мовою.

Утім, ще за радянських часів професійний чиновник мав успішно освоїтися на будь-якому робочому місці, навіть якщо його з парфумерної промисловості перекидали на рибне господарство. Думається, що Ірина Зайцева потрібна міністру на цій посаді з цілком конкретної причини. Вона є відданою прихильницею політичного курсу Дмитра Табачника (захищала його від обурення громадськості ще на початку міністерської каденції), а отже, слухняно робитиме в галузі ЗНО все, чого вимагатиме МОНМС.

«Мета звільнення (мого) — зробити незалежне оцінювання залежним, — зазначив І.Лікарчук в інтерв’ю «Свідомо». — Тепер тести повністю контрольовані МОН — результати можуть змінюватися, коригуватися. Врешті-решт, це, враховуючи всі додаткові дії Міносвіти щодо вступу до вишів, дає можливість повернутися до корупційного вступу».

Його слова підтверджує і бютівець Володимир Полохало (який, до речі, колись теж мав зауваження до роботи І.Лікарчука): «Все робиться для того, щоб знизити роль Центру. Адже за колишніх міністрів цей орган був досить незалежним, ні Вакарчук, ні інші міністри не мали на нього прямого впливу. Тепер він стане ручним органом, підпорядкованим міністерству. А тому й довіра до нього буде відповідною».
Тим часом уже розпочалася реєстрація учасників ЗНО-2011. Випускники та їхні батьки не знають, чого чекати, а нова директорка не поспішає озвучувати свої плани…



Додатково:

ЗНО в Україні (історична довідка) ( https://euroosvita.net/?category=17&id=1128 )

Ігоря Лікарчука звільнено з посади директора Українського центру оцінювання ( https://euroosvita.net/?category=1&id=920 )