Трансформація цікавого в серйозне, або Університетські рейтинги у пошуках надійних критеріїв оцінювання « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ЗВО України
Світові рейтинги ЗВО
Інформація
Партнери
ТОП-10 ЗВО України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Трансформація цікавого в серйозне, або Університетські рейтинги у пошуках надійних критеріїв оцінювання
21-11-2010

Відсутність популярності і брак уваги з боку читачів напевно в досяжній перспективі не загрожують університетським рейтингам.

Чого не вистачає цьому феномену сучасної академічної реальності, то це впевненості в їхній релевантності та надійності з боку багатьох споживачів цього інтелектуального продукту. Саме тема забезпечення надійності академічних рейтингів стала лейтмотивом 5-ї конференції Міжнародної експертної групи з академічних рейтингів (IREG), яка нещодавно відбулася в Берліні.

У конференції взяли участь понад 160 експертів із 50 країн. Слід відзначити, рік у рік учасників конференцій та представлених країн стає більше, що свідчить про зростання зацікавлення в рейтингах. А численність делегації від країни може свідчити про розуміння важливості рейтингів як механізму конструювання глобального освітнього простору і прагнення поліпшити позиції університетів країни у провідних міжнародних рейтингах. Наприклад, делегація Казахстану, один із університетів якого увійшов нинішнього року в ТОП-500 міжнародного рейтингу QS, була на цьому форумі однією з найчисленніших.

На шляху до популярності


Феномен університетських рейтингів виник порівняно недавно. Перший такий рейтинг було складено у США журналом U.S. News & World Report, а його батьком-засновником є аналітик Роберт Морс. Виникненню першого університетського рейтингу передувала розробка в 1973 році системи класифікації американських коледжів та університетів, відома як класифікація Карнегі.

Спочатку, як і більшість новацій, цю спробу з боку ЗМІ вияснити реальний стан в американській університетській системі було сприйнято в багнети. Та й тепер, через понад чверть століття, ставлення до спроб рейтингування з боку самих університетів продовжує залишатися вкрай суперечливим. Спектр оцінок варіюється від нещадної критики і бойкотування (часто з боку потенційних аутсайдерів рейтингів) — до освідчень «у чистій та світлій любові» до рейтингів і розуміння їх як природного елементу суспільства знань і глобального освітнього простору.

У кожному разі, ця американська ініціатива виявилася цілком життєздатною, і вісімдесяті роки фактично стали точкою відліку для тріумфальної ходи рейтингів по планеті. Свідчення цього факту — існування нині більш як у 40 країнах світу одного або навіть кількох національних університетських рейтингів.

Щоб перерости національні рамки, університетським рейтингам знадобилося рівно два десятиліття. У 2003 році з’явився перший міжнародний Академічний рейтинг світових університетів, або ж Шанхайський рейтинг. Незабаром його результати почали розглядатися як показники стану системи вищої освіти та ефективності наукової діяльності в тій чи іншій країні, приводом для гордощів або, навпаки, розчарування.

Вслід за Шанхайським рейтингом виникло ще кілька спроб створення табеля про ранги у глобальному освітньому просторі, найвідомішою з який стала розробка 2004 року рейтингу THE-QS, або рейтингу Таймс. Проте цей проект проіснував до 2009 року, давши нинішнього року початок двом новим університетським рейтингам, Таймс-Томсон Рейтерс і QS. З 2004 року іспанська національна дослідницька рада публікує свій рейтинг Вебометрикс, що оцінює віртуальний потенціал освітніх установ.

До речі, це один з небагатьох міжнародних університетських рейтингів, у якому присутні українські університети, найкращий із яких — Київський національний університет ім. Т.Шевченка — посів 2010 року «почесне» 1283-те місце, за ним ідуть Києво-Могилянська академія (1440-ве місце) і Львівський національний університет ім.І.Франка (1612-те місце).

Загалом, нині існує більше десятка міжнародних університетських рейтингів, які аналізують стан міжнародної освітньої ойкумени з погляду різних підходів та критеріїв.

«А судді хто?»

Однією з найбільш обговорюваних на цей час проблем є те, наскільки адекватно і об’єктивно оцінюють розробники університетських рейтингів складні академічні реалії ХХІ століття, а також чи відбивають ті індикатори, які лежать у їхній основі, фундаментальні функціональні параметри університету в сучасному суспільстві. Наприклад, часто можна почути зауваження, що у своїх оцінках рейтинги не враховують специфіки оцінюваних навчальних закладів і використовують однакову методологію і набір показників для всіх типів вузів (так званий принцип оne size fits all).

Внаслідок використання такого підходу на цей час у міжнародних рейтингах якість освіти фактично підміняється успішністю університету в науковій діяльності (до всього іншого, інформація про наукову діяльність університетів — легкодоступна, що також підсилює інтерес дослідників саме до цієї складової). Якщо ж, знову-таки, говорити про міжнародні рейтинги, навколо яких точаться найгарячіші дискусії, — то їх звинувачують у «фаворитизмі» стосовно великих мультидисциплінарних університетів, зсув показників у бік точних наук і, відповідно, істотну недооцінку потенціалу соціальних і гуманітарних дисциплін.

Певною мірою учасники 5-ї міжнародної конференції IREG спробували дати свої відповіді на інколи дуже серйозну й аргументовану критику самої можливості упорядкування науково обгрунтованих університетських рейтингів. Зокрема, під час її роботи відбулася презентація методологічних новацій у сфері міжнародних університетських рейтингів. Як такі були представлені багатомірний рейтинг світових університетів U-Multirank, що розробляється на замовлення Європейської комісії, і новий рейтинг Таймс, розроблюваний спільно з компанією Томсон Рейтерс (Times-Thomson Reuters).

До речі, оприлюднені нинішнього року результати цього рейтингу помітно відрізняються від традиційної версії табеля про ранги рейтингу Таймс. Обговорювалися на конференції і принципово нові форми рейтингів. Наприклад, рейтинги користувачів, у яких кожен зі споживачів може самостійно вибрати критерії рейтингу та їхні вагові коефіцієнти, що дає можливість відбивати інтереси різних груп споживачів. Або ж студентські рейтинги — адже тільки студенти можуть безпосередньо оцінити якість надаваних їм освітніх та інших послуг (як приклад такого рейтингу наводився проект Students Vox).

Матеріалізувалася і заявлена ще на торішній шанхайській конференції з проблем створення університету світового класу ідея провести авторитетний аудит наявних університетських рейтингів. Природно, на роль аудитора претендує сама Міжнародна експертна група з академічних рейтингів (IREG). Запропоновані принципи, на яких будуватиметься цей аудит, викликали бурхливу дискусію. Активно обговорювалася і проблема відповідності різноманітних університетських рейтингів, а також можливості сукупного використання їхніх результатів для оцінки ситуації у глобальному освітньому просторі.

У напрямі до європейського рейтингу світових університетів

Особливу увагу хотілося б звернути на інтенсивну розробку європейського рейтингу світових університетів U-Multirank (http://www.u-multirank.eu ) ), який уже найближчим часом буде апробовано в пілотному режимі. Його появі передувала розробка системи класифікації вищих навчальних закладів, U-map (http://www.u-map.eu /), що дає можливість порівнювати справді порівнянні університети. Таким чином, Європа зробила те, що США мають уже понад 35 років. Відповідно до цієї класифікації, кожен тип закладів матиме свій рейтинг, і упорядники не будуть, образно кажучи, порівнювати зелене з холодним.

Цей рейтинг оцінюватиме університетську діяльність за п’ятьма основними напрямами:

1) викладання і навчання (чотири індикатори);
2) дослідницька активність (дев’ять індикаторів);
3) передача знань (вісім індикаторів );
4) інтернаціоналізація (шість індикаторів);
5) регіональна включеність (п’ять індикаторів).

Базові методологічні принципи цього рейтингу передбачають, що його результати не будуть підсумовуватися у загальний бал. Також не буде фіксованих ваг для окремих індикаторів, і, відповідно, рейтинги будуть інтерактивними, або ж користувальними. Результатами рейтингу стане не таблиця університетів із чітко визначеними місцями, а групи інститутів з більш-менш схожими показниками.

Передбачається, що в пілотній стадії проекту братимуть участь 150 освітніх закладів, розділених на дві основні групи:

1) інтернаціонально орієнтовані дослідні університети, в яких магістри та аспіранти становлять не менше 30% від загальної кількості студентів, іноземні студенти — не менше 10%, а за бібліометричними показниками ці університети входять до числа п’ятисот найкращих у світі;

2) регіонально орієнтовані університети, більшість студентів яких (понад 70%) навчаються на рівні бакалаврату, а сам навчальний заклад орієнтований на задоволення потреб цього регіону.

До речі, для українських університетів, зацікавлених у можливості участі в пілотній фазі цього проекту, зазначена можливість ще не втрачена, — для цього потрібно зв’язатися з його координаторами!


Автори: Сергій КУРБАТОВ, Андрій КАШИН (Сергій КУРБАТОВ, Інститут вищої освіти НАПН України, Андрій КАШИН, Київський міжнародний інститут соціології)


Додатково:

Форум ЮНЕСКО "Рейтинг и оценка качества высшего образования – сильные и слабые стороны»

Братиславський форум надасть новий імпульс розвитку національних рейтингів

Рейтинг університетів України III, IV рівнів акредитації

: анонси :
: акценти :
16 українських ЗВО увійшли до міжнародного наукометричного рейтингу SCImago 2019
THE University Impact Rankings 2019: Українські ЗВО увійшли до рейтингу впливу університетів на соціальний та економічний развиток
Команда «білих хакерів» КПІ ім. Ігоря Сікорського очолила десятку кращих команд світу
Предметний рейтинг QS World University Rankings by Subject 2019
Prometheus: Підготовка до ЗНО з української мови, математики та історії
Отчет Class Central: "МООС в цифрах: 2018 год"
World Universities Web Ranking 2019 - рейтинг університетів за популярністю в Інтернеті (січень 2019)
Кількість патентів, отриманих ЗВО України в 2018 році - інформація в рамках підготовки рейтингу "Топ 200 Україна"
Обзор ОЭСР о развитии науки, технологий и инноваций в 2018 году: Уроки информатики должны включать логику и анализ данных
ЮНЕСКО: Онлайн-платформа Глобальной обсерватории механизмов политики в области науки, технологий и инноваций (GO-SPIN)
Умови прийому до вищих навчальних закладів у 2019 році
12 українських ЗВО увійшли до рейтингу Nature Index 2018
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів