«Уболівати ні за кого», або Чи здійснимо український прорив у міжнародні університетські рейтинги? « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
«Уболівати ні за кого», або Чи здійснимо український прорив у міжнародні університетські рейтинги?
19-07-2010

Як повідомляють інформаційні агенції, нинішнього року в першу сотню провідних світових університетів увійшли п’ять українських вузів. Причому найкращий із них посідає почесне 25-те місце. Як зазначають аналітики, наступного року можна очікувати появи у світових рейтингах ще кількох українських університетів. Це свідчить про те, що успіх реформи системи вищої освіти, розпочатої 2010 року, перевершив навіть найоптимістичніші прогнози.

Таке повідомлення видається фантастичним, правда? На жаль, з огляду на реалії сьогодення, це стане можливим лише за умови створення в Україні власного «міжнародного» рейтингу, який зверне-таки увагу на «унікальні конкурентні переваги» українських вузів.

Серед критеріїв, що фіксуватимуть такі переваги, можна гіпотетично передбачити такі:

- кількість статей у виданнях, затверджених ВАК України;

- кількість лауреатів Шевченківських, а також, попри протести частини експертів, Ленінських премій; обсяги фінансування державного замовлення;

- кількість філій університету в містах, селищах та інших населених пунктах;

- кількість нормативних актів, які видаються адміністрацією університету впродовж навчального року у перерахунку на одного викладача.

Можливо, такий рейтинг міг би добре позначитися на громадській думці всередині України, тому що формально ми прорвалися б туди, куди прагнемо. Однак як міжнародну репутацію нашої освітньої системи в цілому, так і репутацію найкращих вітчизняних університетів такий запаморочливий «успіх» навряд чи поліпшить.

Оскільки Україна на даний момент, на жаль, не є законодавцем у сфері рейтингової моди, логічно припустити, що для виконання програми економічних реформ на 2010—2014 роки у сфері освіти (присутність вузів України в основних міжнародних рейтингах найкращих університетів) українським університетам доведеться підтягуватися до стандартів, встановлених методологіями основних зарубіжних рейтингів. Тоді шанси найкращих із них прорватися в четверту або п’яту сотню авторитетних міжнародних рейтингів стануть цілком реальними. Чому ми акцентуємо увагу саме на авторитетних міжнародних рейтингах?

Річ у тому, що останніми роками міжнародні рейтинги ростуть як гриби після дощу. Їх кількість уже перевалила за десяток, і навіть експерти такої невеличкої пострадянської країни, як Вірменія, представили торік власну версію розкладу сил у глобальному освітньому просторі.

Однак серед цих численних спроб гри в «освітній бісер» на сьогодні найбільш серйозно сприймаються два міжнародних університетських рейтинги: Академічний рейтинг світових університетів, або Шанхайський рейтинг, і рейтинг університетів світу за версією Times Higher Education/Quacquarelli Symonds (THE-QS). Однак уже нинішнього року така «біполярність влади» у світі університетських рейтингів буде порушена, адже рейтинг Таймс як спільний проект THE та QS із 2010 року припиняє існування, давши життя двом новим, потенційно сильним гравцям на цьому полі. Це рейтинг світових університетів Таймс (спільно із компанією Thomson Reuters у ролі дослідницького партнера) і рейтинг світових університетів QS.

Окрім того, 2011 року побачить і, можливо, здивує світ Комплексний глобальний університетський рейтинг (Multi-Dimensional Global University Ranking), що розробляється на замовлення Європейської Комісії і методологію складання якого поки що не оприлюднено.

Якщо шанси українських вузів увійти до числа найкращих п’ятисот світових університетів за версією Шанхайського рейтингу досить проблематичні, то які наші перспективи в аналітичних розкладах наступників почилого в бозі рейтингу Таймс? У своєму рейтингу світових університетів QS спиратиметься на методологію, вже розроблену під час співпраці з Таймс. Наскільки нам відомо, нинішнього року кілька провідних українських університетів досить серйозно поставилися до оформлення заявки на участь у рейтингу QS і, швидше за все, будуть допущені до рейтингового оцінювання.

На відміну від колишніх партнерів, упорядники нового рейтингу Таймс вирішили істотно змінити методологію розрахунків. Попередня інформація про нову методологію на початку червня 2010 року з’явилася на сайті Times Higher Education (ТНЕ) і була надіслана на розгляд групи міжнародних експертів у галузі вищої освіти.

Наразі запропоновано, щоб новий рейтинг Таймс визначався на основі 13 окремих індикаторів (надалі їх може бути збільшено до 16).

Ці індикатори утворять чотири основні критерії, або комплексні індикатори.

Найбільш значимим критерієм із-поміж них (55%) є оцінка науково-дослідної діяльності, що складається з п’яти індикаторів:

1) кількість наукових публікацій у розрахунку на одного наукового співробітника;

2) індекс цитування праць співробітників;

3) величина прибутку від науково-дослідної діяльності в перерахунку на одного наукового співробітника;

4) величина фондів, додатково залучених для дослідницької діяльності від громадських організацій та з реального сектору економіки;

5) репутація університету як науково-дослідної установи за результатами опитування представників академічної спільноти.

Другим за значимістю критерієм є оцінка інституціональних характеристик університету (25%).

Вона складається з таких індикаторів:

1) кількість студентів у перерахунку на одного викладача;

2) співвідношення випускників із докторським ступенем (PhD) і випускників з іншими ступенями;

3) оцінка якості викладання в університеті з боку академічної спільноти;

4) обсяг доходів університету в перерахунку на одного співробітника.

Третій критерій, що оцінює економічну й інноваційну активність університету (10%), нинішнього року складається з одного індикатора — надходження від науково-дослідної діяльності з реального сектору економіки в перерахунку на одного наукового співробітника. Надалі сюди планується додати індикатори, які оцінюватимуть кількість праць, опублікованих спільно з партнерами, які представляють реальний сектор економіки, а також оцінку випускників університету роботодавцями.

І, нарешті, четвертий критерій оцінює інтернаціоналізацію університету (10%) і складається з двох індикаторів: співвідношення іноземних та вітчизняних студентів і співвідношення іноземних та вітчизняних викладачів.

Слід зазначити, що загальна кількість індикаторів у новій методології зросла із шести (у методології THE-QS) до 13. На жаль, поки що не вказано «вагу» кожного конкретного індикатора, але можна констатувати тенденцію до збільшення значення фінансової діяльності університету як критерію його ефективності.

У цілому ж, на думку авторів, використання саме комплексних критеріїв поліпшить якість рейтингу і зробить його об’єктивнішим. Редактор Times Higher Education Ен Мроз зазначає: «Глобальні університетські рейтинги стали винятково впливовими. Тому я несу персональну відповідальність за вади вже розроблених нами рейтингів і усвідомлюю необхідність їх подальшого поліпшення. Рейтинги мають стати серйозним інструментом оцінювання університетів і виправдати сподівання, що покладаються на них як національними урядами, так і самими університетами».

Справді, значення міжнародних університетських рейтингів для глобального освітнього простору, який де-факто склався вже наприкінці ХХ століття, важко переоцінити. Університетські рейтинги на сьогодні — основний інструмент побудови академічних ієрархій у цьому глобальному просторі. Транснаціональні компанії зараз контролюють значну частину світового ринку товарів та послуг. Можливо, уже в недалекому майбутньому ми говоритимемо про транснаціональні університети? І присутність українських університетів в авторитетних міжнародних рейтингах — «золотий ключик» до набуття нового, транснаціонального статусу.

Тому положення про те, що такий «український прорив» є одним із індикаторів успіху Програми економічних реформ на 2010—2014 роки, паралельно з ідеєю про підтримку створення незалежних і об’єктивних національних університетських рейтингів, ми розцінюємо як виправдане і перспективне. Використовуючи аналогію з нинішнім чемпіонатом світу з футболу у ПАР, можна сказати, що для українських університетів актуальний на сьогодні принцип — «якщо не перемогти, то хоча б узяти участь». Безумовно, для більшості вітчизняних фанатів сам факт участі української збірної в мундіалі-2010 був би великим святом. А то уболівати ні за кого — і в університетських рейтингах теж...


Автори: Сергій КУРБАТОВ, Сергій КАШИН (Сергій КУРБАТОВ, Інститут вищої освіти НАПН України; Андрій КАШИН, Київський міжнародний інститут соціології)

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів