«Мі інгліш ніхт ферштейн». Складні тести чи непідготовлені учні? « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
«Мі інгліш ніхт ферштейн». Складні тести чи непідготовлені учні?
21-06-2010

Неабиякі пристрасті здійнялися після тестів ЗНО з іноземних мов. Точніше, протести викликав лише один із них — з англійської. На те, що тест перевищує вимоги шкільної програми, нарікали навіть відмінники, зокрема й діти, котрі мали мовну практику за кордоном. Випускників підтримували і шкільні вчителі. У столиці і ще кількох містах відбулися акції протесту: абітурієнти вимагали визнати тести надто складними і знизити прохідний бал з англійської до ВНЗ.

Погляд профана

Дарина, знайома випускниця ліцею «Поділ», зізналася: тест з англійської мови видався їй значно легшим, ніж тест з української, хоча помилки й були. З цікавості я переглянула скандальний тест. (Хоча школу закінчила давно, та відтоді переграла у силу-силенну квестів, передивилася з десяток фільмів із субтитрами і прочитала аж два детективи англійською.)

Вже перше завдання, рівень якого визначено як «елементарний», змусило призупинитися на незнайомому слові kudos (повага, пошана). У другому завданні на множинний вибір деякі варіанти відповідей видалися неоднозначними. Третє завдання підступне: тексти складні, але інформація, яку потрібно в них знайти, міститься у простих і зрозумілих фразах. Тобто, щоб успішно виконати таке завдання, потрібно спочатку прочитати варіанти відповідей, а в тексти докладно можна взагалі не вникати, подумки ввімкнувши режим «ctrl-F» (проте учасник тестування про це не здогадується).

Далі були завдання на заповнення пропусків у тексті фразами, окремими словами і граматичними формами. Одне з письмових завдань — скласти листа, в якому потрібно переконати міську раду не будувати супермаркет замість спортивного центру.

Загалом, тест нездоланним не видався.

Погляд педагога

Як твердять захисники тесту, порівняно з вимогами, які ставлять до абітурієнтів спеціалізовані ВНЗ, ЗНО з англійської мови — ще квіточки.

Києво-Могилянська академія — один з університетів, де англійська мова вважається другою робочою. Донедавна модуль з англійської був невід’ємною складовою місцевого вступного тесту. Я попрохала завідувачку кафедри англійської мови Людмилу Омеляненко оцінити тест ЗНО нинішнього року і порівняти його складність із традиційними могилянськими тестами.

— Цього року тест ЗНО зроблений за зразком минулого року, але він набагато гірший, — вважає Людмила Олександрівна. — До нього неможливо підготувати, він непередбачуваний і незрозуміло що перевіряє! Є чотири базові мовні навички, якими має володіти учень: читання, письмо, сприйняття на слух і вміння висловлюватись усно (всі ці навички зазвичай перевіряють на олімпіадах з іноземних мов. — Прим. авт.). У тесті, який ми розглядаємо, 90% завдань — на читання. Зовсім як на радянських іспитах, тільки тоді дозволяли перекладати текст зі словником.

Які тексти використовують? Згідно з правилами, у них має бути не більш як 5% незнайомих випускникові слів. А тут — 60% слів, що виходять за межі не лише шкільної, а й університетської програми, відповідно до якої студент має знати близько 5 тис. найуживаніших слів (я спеціально перевіряла слова, що вживаються у тесті, за словником МакМіллана, де зазначається частота їх використання у повсякденному житті).

У тесті багато зайвого, такого, що заважає абітурієнтові зосередитися на головному. Так, якщо завдання перевіряє граматику, у ньому не має бути маловживаних слів, якщо ж словниковий запас, то не має бути складних граматичних конструкцій…

Як на мене, граматика у тесті ЗНО перевіряється, м’яко кажучи, дивно: з чотирьох варіантів даються три безглузді і один правильний. Логічно було б побачити більше речень на вживання часів дієслова, узгодження часів, але фрази взято неначе «зі стелі».

Незрозумілий і вибір форми відкритого завдання. Формальні листи мають особливу структуру, складаючи їх, використовують певні усталені вирази. У школі ділового листування не вчать…

…Схожі зауваги, тільки ще більш емоційно, висловили і деякі вчителі англійської мови київських шкіл.

Ось кілька думок:

— У тесті вже другий рік поспіль використовуються автентичні, неадаптовані тексти — з книжок періодики, інтернет-сайтів. Наче глузуючи, у минулорічному посібнику для підготовки до тестування написано, що ці тексти «розширюють кругозір учнів». Безперечно, тексти цікаві. Та все-таки розширювати кругозір доцільно на уроці — кому це потрібно під час тестування?!

— Ми з учнями багато уваги приділяли граматиці, але ці тести переважно на розуміння прочитаного. Є кілька завдань, що перевіряють одне й те саме, а є важливі моменти, які тест узагалі не перевіряє.
Погляд того, хто тестує

Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти, твердить: сумніви у складності та якості тестів безпідставні, а нервозність нагнітають розчаровані репетитори.

— Ігорю Леонідовичу, чим відрізняються тести з англійської-2010 від тестів 2009 року?

— Насамперед змістом. Проте обидва складені на основі і в рамках програми зовнішнього оцінювання з іноземних мов, затвердженої Міністерством освіти і науки 2008 року. А не шкільної програми, наголошую, бо ж спеціалізована школа має одну програму з іноземної мови, школа із математичним профілем — іншу, а гуманітарний ліцей — ще іншу, тоді як програма зовнішнього оцінювання їх комбінує.

На нашу думку, цьогорічні тести, зокрема з англійської мови, трохи легші, ніж торішні. Багато викладачів ВНЗ кажуть, що він міг бути складнішим, оскільки йдеться не про випускний, а про вступний тест.

— Чому ж стільки незадоволених?

— Бачу три причини. По-перше, торік тест з англійської мови складало набагато менше абітурієнтів, і це була цільова група, яка йшла на факультети, де іноземна мова є профільною. Вони свідомо підготувалися краще. Цьогоріч кількість тих, хто складав англійську, зросла, оскільки сертифікати з цього предмета почали приймати більше факультетів, і в результаті на тестування прийшло більше випускників, підготовлених гірше, ніж потенційні «іноземники».

По-друге, цьогоріч значно подорожчали послуги репетиторів. За нашими даними, година занять з крутим репетитором у Києві коштує до 30 євро. Нам телефонували репетитори з погрозами і заявами, що в нас погані тести. Телефонували й ті, хто користувався їхніми послугами, з єдиним запитанням: за що ми платили? Батьки пред’явили закономірні претензії, і тепер репетитори у такий спосіб рятують свою репутацію і бізнес. Торік ми щось подібне мали з історією.

Третя причина — низький рівень викладання іноземних мов в Україні. Проблема нових підручників найгостріша серед усіх дисциплін. Існує й проблема кадрів: у школах працюють переважно літні педагоги, молодь, яка добре знає мову, за нинішню зарплатню до школи не піде. Ми сьогодні переходимо до компетентнісної моделі вивчення англійської мови, хоча наразі в нас залишається стара радянська модель. Загалом така ситуація є серйозним сигналом для аналізу проблем викладання.

Коли ми почали розбиратися в заявах, що лунають звідусіль, то побачили закономірність: торік учні тих закладів, які нині заявляють про складність тестів, успіхами на ЗНО не відзначилися. І навпаки: там, де педагоги вважають, що цьогорічні тести нормальні, випускники минулого року показали добрі результати.

— Серед скарг на тест були й такі: у ньому багато маловживаної лексики, американського сленгу…

— На нашому сайті опублікований детальний коментар професора, доктора філологічних наук, завідувача кафедри англійської мови Харківського національного університету ім. В.Каразіна, з докладною характеристикою практично кожного завдання. У тесті є незнайомі слова для тих, хто мало читав. Десь потрібно було зрозуміти щось із контексту, десь — знайти необхідну інформацію. Цей тест — не на просте відтворення знань, він має пошуковий характер.

Дехто з незадоволених наводить такий аргумент: мовляв, мої випускники їздили за обміном до Англії, Америки, а тест написали погано. Але ж ми не перевіряли цим тестом комунікативні здібності. Багато людей у нашій країні вільно спілкуються українською в побуті, проте заяву грамотно скласти не можуть.

Незабаром буде готовий аналіз тесту, на основі якого можна буде сказати, чи добре він диференціює учасників, наскільки важким виявився для даної вибірки учнів, які запитання були непідйомними.

Ті, хто склав тест, усе одно вишикуються за рейтинговою шкалою, і той, хто впорався найкраще (не важливо, скількох помилок він при цьому припустився) отримає 200 балів. Гадаю, багато незадоволених тестуванням, отримавши рейтингові результати і зрозумівши, про що йдеться, змінять свою думку.

Торік тест з англійської мови з результатом менш як 150 балів склали 23% учнів, тобто практично кожен четвертий. Проте скандалу не було.

— Викладач British Council проаналізував тест ЗНО и зазначив, що порівняно з тестом Кембриджського університету, в нашому вдвічі більше завдань на дві години роботи.

— Давайте порівнювати з програмою ЗНО, затвердженою МОН. Коли міністерство затвердить кембриджську програму як обов’язкову, рівнятимемося на неї.

— Побутує думка, що скандал навколо англійської — чергова спроба дискредитувати ЗНО і порушити питання щодо недоцільності його проведення…

— Спроб дискредитації ЗНО було чимало, не виключено, що й це одна з них. Але ми завжди з ними боролися, здолаємо і цю. Хоча мене сьогодні хвилює не те, як її кваліфікувати, а те, що в Україні існує проблема з вивченням іноземних мов. І тестування ще раз це підтвердило.
***

…Почувши закид від директора УЦОЯО щодо низького рівня викладання, вчителі не змовчали:

— Коли й так, то ці проблеми виявило ще торішнє тестування. І що було зроблено? Міністерство переглянуло шкільну програму? З’явилися нові підручники, методики? Зрушень — катма. А ще нас звинувачують…

Погляд… у майбутнє

Хоч би що сьогодні говорили про ЗНО, у майбутньому життя не балуватиме молодь адаптованими текстами. Тим, хто вирішить серйозно працювати в науці, напевне доведеться читати роботи іноземними мовами зі специфічною термінологією, складати анотації до своїх публікацій, можливо, писати статті для міжнародних наукових видань, спілкуватися з колегами з-за кордону, робити доповіді. Хтось захоче навчатися за кордоном — а там усі лекції читатимуться, як мінімум, англійською. Хтось вивчатиме зарубіжну літературу в оригіналі, хтось виконуватиме переклади технічних, юридичних, медичних текстів, хтось вестиме переговори з іноземними партнерами… Усе це потребує грунтовної підготовки. Вступна кампанія — лише короткий етап перед довгим дорослим життям, у якому буде мало потурань, зате навчатися доведеться постійно.


Автор: Аліна БАЖАЛ

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів