Рішення щодо запровадження окремої сертифікаційної роботи з української мови ухвалено Наказом Міністерства освіти і науки в 2019 році (наказ МОН від 09.07.2019 № 945), що стало логічним завершенням довготривалих, фахових дискусій провідних освітян України щодо розвитку системи зовнішнього незалежного оцінювання.

14–17 вересня Український центр оцінювання якості освіти презентував демонстраційні варіанти сертифікаційних робіт з української мови, української мови і літератури, а також надавав онлайн роз’яснення щодо змісту, структури й особливостей виконання завдань тестів. Усе це було зроблено з метою ознайомлення потенційних учасників ЗНО з новими формами роботи, уникнення ними стресу, а також для створення рівних умов у процесі підготовки до тестування.

Рішення про оновлення переліку сертифікаційних робіт ЗНО в жодному разі не зменшує значущість вивчення української літератури здобувачами освіти. І Міністерство освіти і науки України, і Український центр розуміють, що формуванню свідомої, патріотичної, всебічно розвиненої особистості сприяють усі навчальні предмети, а комплексний зміст освіти створює умови для цього. Запропонована модель ЗНО не зумовлює звуження змісту викладання навчальних дисциплін у школі, натомість має на меті забезпечення кращого відбору до закладів вищої освіти.

Безперечно опанування української мови неможливе без глибокого прочитання й аналізу творів з української літератури, і це є основним завданням закладів освіти. Саме вони мають сприяти зацікавленню молоді творами вітчизняних авторів, формувати громадянський світогляд здобувачів освіти, створювати передумови для реалізації активної життєвої позиції їх. Український центр розробив такий тест з української мови, який передбачає демонстрацію важливих компетентностей, що формуються тільки на заняттях з української і зарубіжної літератури.

Представлена сертифікаційна робота з української мови є оновленою за змістом і структурою, акцент у тесті зроблено на компетентнісному читанні текстів, аналізі й оцінюванні прочитаного, тобто на перевірці рівнів сформованості тих умінь, які є важливими для подальшої професійної кар’єри та становлення громадянськості як риси особистості.

Слід наголосити на декількох різних частинах тесту з української мови, виконуючи які учасник тестування має продемонструвати знання з літературознавства; здатність глибоко аналізувати текст; доречно наводити у власному висловленні приклад з художньої літератури або з інших видів мистецтва (переважна більшість учасників наводять приклади саме з української літератури, оскільки вони дозволяють якнайкрасномовніше проілюструвати позицію автора). Тобто відсутність завдань на відтворення змісту творів української літератури в тесті з української мови компенсоване наявністю завдань для оцінювання рівня сформованості компетентностей вищого рівня, якими можливо опанувати тільки під час вивчення української і зарубіжної літератур.

Результати міжнародного дослідження PISA виразно свідчать про певні проблеми із рівнем компетентнісного читання здобувачів освіти в Україні. Отже, важливим є створення інструменту оцінювання, спрямованого не на репродукцію змісту окремих літературних творів, а на демонстрацію учасником здатності критично аналізувати зміст тексту, оцінювати й інтерпретувати його.

PISA показує, що для формування читацької кометентності не так важливо читати багато творів, як уміти глибоко, детально опрацьовувати кожний прочитаний твір. З огляду на це було ухвалено рішення щодо акцентуації уваги на компетентнісному читанні, що й було реалізовано в завданнях сертифікаційної роботи з української мови.