ЛНУ імені Івана Франка: Лілія Гриневич розповіла про питання мови в Законі «Про освіту» « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
ЛНУ імені Івана Франка: Лілія Гриневич розповіла про питання мови в Законі «Про освіту»
27-10-2017

26 жовтня 2017 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Питання мови в Законі України «Про освіту». Участь у заході, зокрема, взяли міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Ректор Львівського університету, професор Володимир Мельник, представники польської меншини та шкіл з польською мовою навчання

Під час заходу Ректор Університету Володимир Мельник відзначив, що основним завданням, яке зараз постало перед освітнім і науковим середовищем України, є переведення питання Закону «Про мову» з площини політичних спекуляцій у простір освітянських і методологічних дискусій.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в контексті імплементації 7 статті нового Закону України «Про освіту» зазначила, що основна мета «мовної статті» полягає в тому, щоб навчити вільно володіти державною мовою всіх українських дітей.

«Міфи про те, що через цю статтю будуть закриті школи з мовами національних меншин, що дітям не дозволять навчатися мовами національних меншин… усе це є неправдою. А тому для нас важливий безпосередній діалог з усіма представниками національних меншин для, аби пояснити, що усі наші міжнародні зобов’язання будуть збережені і ми повністю дотримуємось прав національних меншин», – наголосила Лілія Гриневич.

За словами міністра освіти і науки України, вільне володіння державною мовою піде на користь самим учням, адже це дозволить їм здобувати вищу освіту й успішно будувати свою кар’єру в Україні.

«Ми не прагнемо асиміляції. Ми цінуємо самобутність, право кожного розмовляти материнською мовою і мати можливість для самореалізації за допомогою рідної мови. Це частина національної ідентичності кожної людини. Тому ми проти асиміляції, але ми за інтеграцію. Саме інтеграція задля спільного успішного подальшого розвитку кожного громадянина є вкрай важливою для України», – наголосила Лілія Гриневич.

Водночас міністр освіти і науки України зазначила, що автори закону й органи державної влади залишаються відкритими для подальших обговорень й очікують висновків Венеційської комісії, на розгляді якої перебуває Закон України «Про освіту».

«Ми готові до обговорення імплементації статті 7 Закону «Про освіту», віддали її на експертизу Венеційській комісії, але є межа, якою ми не поступимося – ми маємо навчити дітей вільно володіти українською, і це не може бути лімітовано жодними порадами», – наголосила Лілія Гриневич.

Також міністр зазначила, що «мовна стаття» Закону «Про освіту» є дуже загальною та потребує більшої деталізації в подальших документах.

«Наприклад, питання викликає слово «може» у 4 пункті статті закону, яка дає право вивчати предмети рідною мовою, якщо вона належить до мов ЄС. Може – це не гарантія. Така думка лунає. Однак потрібно розуміти, що ці норми виписані для усього спектру освіти – від дошкільної до вищої. В університетах – може, у шкільній – певні гарантії будуть виписані в Законі «Про загальну середню освіту», – пояснила міністр.

Представники польських шкіл під час засідання круглого столу наголосили, що у процесі імплементації потрібно враховувати специфіку кожної школи, або ж має існувати законодавчий коридор, який давав би можливість врахувати цю специфіку.

«У нашій школі навчаються представники дуже різних національностей – українці, корейці, австрійці, поляки та інші. У нас навчаються українською, польською та російською. І всі наші діти на високому рівні володіють щонайменше трьома мовами. Для нас важливо мати свободу для вивчення предметів різними мовами», – підкреслила директор школи №3 в Івано-Франківську Світлана Долгова.

Інші представники шкіл з польською мовою навчання також зазначили, що під час вивчення української необхідно враховувати особливості кожної меншини.

Лілія Гриневич наголосила, що МОН зараз активно працює над новими програмами і підручниками української мови. Вона закликала представників шкіл-практиків, які сьогодні навчають дітей, долучитися до цього процесу.

Як зазначає Міністерство освіти і науки, в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах. У 2016/2017 навчальному році функціонувало 2 дошкільні навчальні заклади з вихованням польською мовою. Загалом польською мовою у дитсадках виховуються 137 дітей. Натомість у загальноосвітніх навчальних закладах польською навчається 1тис. 785 учнів, вивчають польську мову як предмет – 45 тис. 964 учні, у тому числі, як другу – 27 тис. 636 учнів.

У Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій областях функціонують 5 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою, 1 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та українською мовами, 1 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням польською та російською мовами.

Додамо, що Закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня 2017 року. Згідно зі статтею 7 Закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти будуть починати вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, то нею можливе викладання однієї або декількох дисциплін.








Додатково:

Щорічний обсяг недофінансування державою освіти протягом останніх 5 років складає близько 15-20 % від потреби

UNESCO: Устаревшие учебники ставят под угрозу достижение устойчивого развития

: анонси :
: акценти :
"Status quo": Ректор харьковского вуза отказался выходить из СИЗО
FREEDOM ON THE NET 2017: УКРАЇНА ПОГІРШИЛА СВОЇ ПОЗИЦІЇ У РЕЙТИНГУ СВОБОДИ ІНТЕРНЕТУ
Рахункова палата: "Висновки щодо проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік""
«Universitas 21»: Рейтинг национальных систем высшего образования 2017 года
ЮНЕСКО: Не вините учителей в недостатках системы образования
Щорічний обсяг недофінансування державою освіти протягом останніх 5 років складає близько 15-20 % від потреби
КМУ: Пріоритети інноваційної діяльності на 2017-2021 роки
«Sikorsky Challenge 2017»: У фіналі конкурсу, переможцями визнано 45 проектів
ІНФОРМАЦІЮ ПРО 10 КРАЩИХ ВНЗ В РЕЙТИНГУ «ТОП-200 УКРАЇНА 2017» ПРЕДСТАВЛЕНО НА САЙТІ IREG OBSERVATORY
Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2016/2017 рік
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів