НАНУ: Молоді вчені Академії – про проблеми розвитку української науки « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
НАНУ: Молоді вчені Академії – про проблеми розвитку української науки
23-11-2016

Про функції науки в суспільстві, стан української науки й окремих її галузей, актуальні проблеми її розвитку (зокрема державне недофінансування та його наслідки, інтеграцію у світовий і європейський дослідницькі простори, дотримання принципів академічної доброчесності тощо), а також про перебіг процесу реформування вітчизняної наукової сфери розповіли в ефірі науково-популярної програми «Всесвіт» радіостанції «Голос Києва» молоді вчені Академії – голова Ради молодих вчених Відділення загальної біології НАН України науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України кандидат біологічних наук Наталя Атамась і член Ради молодих вчених Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України молодший науковий співробітник Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України Сергій Гончаров.

Як підкреслили гості радіостудії, наука в будь-якому суспільстві виконує низку функцій, особливо важливими серед яких є отримання нового знання про світ і людину в ньому, а також освітня й експертна функції. Наукові досягнення є підґрунтям, необхідним для формування національної системи якісної середньої та вищої освіти. Крім того, лише вчені можуть максимально об’єктивно оцінити те чи інше рішення органів влади – подати свої рекомендації на стадії його підготовки й ухвалення або проаналізувати наслідки вже ухвалених рішень. За словами Н. Атамась, точка зору науковця позбавлена емоцій і політичної упередженості та має відігравати визначальну роль при розробленні й ухваленні нормативно-правових актів. Рекомендації наукової спільноти слід враховувати також при запозиченні зарубіжного досвіду в процесі реформування тієї чи іншої сфери суспільного життя в нашій державі, аби приклад близьких і далеких сусідів не калькувався, а адаптувався до специфіки українських умов.

Молоді вчені розповіли також про основні напрями, за якими працюють їх наукові установи, а також результати роботи за цими напрямами. Зокрема, С. Гончаров зазначив, що Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України уславлений завдяки досягненням у галузях фізіології (в тому числі патологічної фізіології) та біофізики, які бурхливо розвиваються, продукуючи результати високого міжнародного рівня. За цими напрямами досліджень згаданий академічний інститут уже впродовж багатьох років залишається серед світових лідерів. Непересічними подіями у світовій науці стали свого часу впровадження методики зміни внутрішньоклітинного (іонного) складу, яке дало змогу колишньому директору Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України академіку П. Костюку (1924–2010) одержати наукові результати світового рівня, та відкриття нинішнім директором цієї ж установи академіком О. Кришталем 2-х із 3-х рецепторів болю. Нині вчені установи виконують чимало робіт практичного спрямування, а саме додатково випробовують створений спільно з дослідниками Інституту фізичної хімії імені Л.В. Писаржевського НАН України високоефективний кровоспинний засіб КРОВОСПАСТМ, а разом із фахівцями Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького й Інститутом біохімії імені О.В. Палладіна НАН України працюють над іще одним медичним засобом.

Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України здійснює, з одного боку, вагомі фундаментальні дослідження, вивчаючи еволюційний розвиток живого, а з іншого боку, займається важливою практичною складовою – охороною природи й біорізноманіття (зокрема, фауни, розташованої на заповідних територіях). Учені-зоологи мають з’ясувати, які землі слід визначити заповідними і які саме види живих істот на них потрібно охороняти. Особливого значення виконання цього дослідницького завдання набуло після підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і, як наслідок, іще низки загальноєвропейських договорів, у рамках яких наша держава, наприклад, взяла на себе зобов’язання щодо збільшення загальної площі територій природно-заповідного фонду. Що ж стосується фундаментальних досліджень у галузі зоології, то на передньому краю науки, як висловилася Н. Атамась, перебувають зоологи безхребетних, а саме вчені-ентомологи цієї академічної установи, а також паразитологи. В інституті сформувалися всесвітньо визнані наукові школи за цими напрямами. Вагомі напрацювання належать і фахівцям відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, які досліджують основи боротьби зі шкідниками за допомогою їх природних ворогів.

Однак за останні роки кількість співробітників установи значно скоротилася – багато вчених звільнилося й виїхало на роботу за кордон. Н. Атамась також із прикрістю зауважила, що українські вчені страждають не лише від суттєвого недофінансування досліджень і низької заробітної платні, а й від невизначеності свого становища та відсутності перспективи. «Дуже добре було б побачити, що державі ми потрібні, якийсь сигнал отримати від неї, якісь конкретні завдання, які держава на найвищому рівні поставила б перед науковцями», – пояснила вчена, додавши, що наразі відсутні чітка стратегія розвитку і розуміння того, країну з якою економікою ми будуємо – аграрно орієнтованою, високотехнологічною чи якоюсь іншою.

За словами С. Гончарова, падіння так званої «залізної завіси» поклало початок інтеграції української науки у світову, що, серед іншого, полегшило визначення кола дослідників, які працюють на високому рівні. Цьому прислужилися насамперед публікації в престижних рецензованих міжнародних фахових наукових виданнях, оприлюдненню яких передує ретельна перевірка отриманих ученими результатів на наукову новизну.

Ще однією суттєвою проблемою для української науки є некомпетентність багатьох державних чиновників, які не усвідомлюють пріоритетного значення цієї сфери для суспільства та через це мимоволі або навмисно гальмують її розвиток і реформування. Позитивні зрушення у вітчизняній науці все ж відбуваються, хоч і доволі повільно. Вчені сподіваються на те, що державний підхід до науки зміниться і нинішній кризовий стан у ній вдасться подолати. Дослідники Академії не стоять осторонь цього процесу та готові працювати ще активніше, аби позитивні зміни, на які вони так сподіваються, нарешті стали реальністю.

ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ






Додатково:

Кабмін остаточно «оптимізує» науку в Україні

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів