Освіта в Польщі як шлях в еміграцію? « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Освіта в Польщі як шлях в еміграцію?
8-11-2015

Чисельність української молоді у польських університетах стрімко зростає.



Минулого навчального року у вишах Польщі лише на програмах повного циклу було понад 20 тис. українців. Це на 6 тис. більше, ніж у попередньому 2013/2014 н.р. Українці становлять майже половину іноземних студентів у Польщі.

Тож які чинники зумовлюють вибір української молоді на користь польських вишів? За даними Головного управління статистики Польщі, минулого навчального року у польських ВНЗ лише на програмах, які завершуються видачею диплома, налічувалося 20 693 українці. Ще сім років тому — лише 2 831. Тоді ж переважали магістерські студії. Із часом дедалі більше українців почало вступати до польських вишів одразу після школи.

Однією з причин стрімкого зростання кількості української молоді у ВНЗ Польщі є активна політика польського уряду і самих навчальних закладів, що зорієнтована на інтернаціоналізацію освіти. Польські університети переживають спад напливу вступників через демографічну яму й виїзд поляків на навчання до країн Західної Європи і Північної Америки. З 2006 р. польські ВНЗ почали фіксувати поступове щорічне зменшення кількості своїх студентів. Відтоді цей показник зменшився на 28%. Тому залучення іноземних студентів розглядається як джерело додаткового фінансування.

Особливо на нього зорієнтовані приватні виші. Їх налічується 306. Саме вони найбільш активно рекламуються в Україні, користуючись послугами широкої мережі рекрутерів-посередників. "До речі, більшість українців вступає саме до приватних університетів — 60%. І це негативний сигнал. На польському освітньому ринку й надалі існує переконання, що приватні університети — це синонім низькоякісної освіти. Вони доволі слабкі порівняно з державними закладами і, зокрема, такими грандами, як ВНЗ Варшави, Кракова, Вроцлава, Любліна, Торуня, Гданська. Особливо вони програють у частині наукової роботи, без якої дуже важко підтримувати високу якість освітніх послуг", — наголошує експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний. Ще одна не надто позитивна тенденція — найбільший попит серед українців саме на соціальні науки: економіку, менеджмент, піар тощо. "На такі спеціальності вступають дві третини українських студентів.

Для порівняння: на інженерний фах, до якого відносять і ІТ, — лише одна десята. Таке співвідношення не відображає ані поділу за галузями загалом у Польщі, ані в Україні. Соціальні науки переважають у багатьох країнах, але не настільки", — звертає увагу Єгор Стадний. До того ж у Польщі тих, хто вивчає суспільні й гуманітарні науки, особливо у приватних ВНЗ, називають "майбутніми безробітними". Польська влада вже відкрито говорить про недоцільність навчання за такими спеціальностями через перенасиченість ринку праці. Проте шалений маркетинг усе ж впливає на українську молодь. Зумовлює вибір і ціна, яка залежить від університету, міста, спеціальності.

А загалом освіта в Польщі для українських студентів найбільш доступна з усіх бажаних країн навчання. "Насамперед, для українців є чимало можливостей навчатися безоплатно. Ті, хто отримав карту поляка, прирівнюються у правах до громадян Польщі. Для них студії на денній формі в державних університетах безоплатні. До слова, чисельність українців польського походження в навчальних закладах Польщі помітно зростає. Якщо сім років тому на програмах повного циклу їх налічувалось близько 700, то останній відомий нам показник за 2013/2014 н.р. становить майже 2 тис. осіб.

Також для українців є близько двох десятків різноманітних стипендіальних програм, які покривають не лише вартість студій, а й витрати на проживання, харчування тощо", — розповідає Єгор Стадний. пол у Тож, з одного боку, Польща дає хорошу пропозицію з власних інтересів, а з іншого — стрімке зростання кількості українців у польських вишах зумовлене мотивацією самої української молоді, попитом.

Досліджень, які б репрезентували мотиви для навчання у Польщі всіх українських студентів, на жаль, немає. Проте деякі тенденції з доступних нам опитувань прослідкувати можна.

Цього року д-р Пьотр Длугош провів соцопитування серед українців, які навчаються у Державній вищій східноєвропейській школі в Перемишлі й приватній Вищій школі інформатики та управління в Жешуві (250 респондентів). Більшість з них — з Західної України (60%). Були також студенти з Центральної України (34%) і Сходу (6%). Середній бал атестата — 9,5. "На запитання, що мотивувало українців приїхати навчатися до Підкарпатського воєводства, найбільше студентів відповідало, що прагнуть мати диплом європейського зразка. На другому місці — можливість пізнати світ. Чимало вказало на відсутність корупції у польських ВНЗ.

Вагомим для багатьох став чинник легшого працевлаштування після навчання у Польщі, а також кар'єрного зростання. Далі йдуть вищий рівень освіти й викладання, можливість краще реалізуватися... До відносно частих відповідей потрапив і чинник безпеки — віддаленості від війни.

Частина респондентів прямо вказувала, що навчання — це можливість виїхати зі своєї держави", — розповідає д-р Пьотр Длугош. У цьому дослідженні студентів попросили також оцінити умови навчання у вишах Підкарпатського воєводства. Найвище оцінено технічну оснащеність навчальних закладів — доступ до Інтернету, комп'ютерів. На другій позиції — робота деканатів і ставлення викладачів до студентів. Рівень викладання в університетах українці оцінили нижче. Червоним світлом для України є такий показник. "Лише 13% опитаних студентів приватного університету Жешува і 16% державного вишу Перемишля мають намір після закінчення навчання повернутися в Україну.

Більшість стверджувала, що не вірить у позитивні зміни на Батьківщині, що державою і далі правлять олігархи, що Майдан знівельований", — наголошує Пьотр Длугош. Приблизно половина хоче залишитися у Польщі. 41% студентів приватного закладу і 23% державного планують мігрувати до іншої держави. Найчастіше прагнуть виїхати до США, а також — Німеччини й Англії. Дослідження мотивації для навчання за кордоном провели також серед випускників шкіл прикордонної Дрогобиччини на Львівщині (2013 р. — 584 респонденти, 2015-го — 400). Виконавець — соціологи кафедри правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка.

Пріоритетом освітньої мобільності, згідно з опитуванням, є ВНЗ Польщі. "Як випливає з результатів опитування, в освітніх планах випускників надзвичайно яскраво виражені наміри продовжити навчання за кордоном. Потенційна освітня мобільність становить близько 30%. Значну роль, звісно, відіграє особливість пограничного простору. Причому кількість опитаних, які стверджують, що вступатимуть до закордонного вишу, зростає. Цьогоріч 9,5% випускників остаточно вирішили вступати до іноземного закладу, а в 2013 р. цей показник становив 6,3%.

Треба сказати, що середній бал успішності цих осіб — 9,6, і близько половини з них — відмінники, — розповідає доктор соціологічних наук Світлана Щудло. Що ж до мотивації (на запитання відповідали всі охочі навчатися в іноземних вишах), то домінували чинники легшого працевлаштування після навчання за кордоном, кар'єрного зростання і можливість побачити світ.

Менше випускників виокремило вищий рівень навчання. Ще менше — бажання здобути диплом європейського зразка. Також називали можливість кращої реалізації, розвитку здібностей і вищий рівень життя за кордоном. Чимало респондентів виділили відсутність корупції в іноземних вишах. Бажання убезпечитися у зв'язку з війною також траплялося серед названих мотивів".

Глобалізаційні процеси лише сприятимуть виїзду української молоді на навчання за кордон.

Стратегія Польщі також заохочуватиме їх вступати до польських ВНЗ. Президент освітньої фундації "Перспективи" Вальдемар Сівінський прогнозує, що до 2020 р. кількість іноземних студентів у Польщі зросте до 100 тис. з понад 30 тис.". Чи зуміє Україна використати потенціал української молоді, здобутий нею за кордоном? Чи захочуть студенти з європейськими дипломами співпрацювати з Батьківщиною, якщо часто розглядають доступну іноземну освіту, не завжди найкращої якості, як можливість емігрувати?

: анонси :
: акценти :
Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2016/2017 рік
ДП «Інфоресурс»: Основні проблеми вступної кампанії 2017 року
СумДУ першим серед українських вишів увійшов до рейтингу кращих молодих університетів світу від QS
Мінекономрозвитку: Держзамовлення на вступ до ВНЗ в 2017 році буде скорочено на 20,7%
МОН: Перелік навчальних закладів, які мають право здійснювати діяльність у сфері вищої освіти (I квартал 2017 року)
Лист НМУ імені О.О. Богомольця до державної організаціїї "ЦЕНТР ТЕСТУВАННЯ": Вимагаємо виконати належним чином свої обов'язки!
ІНФОРМАЦІЮ ПРО 10 КРАЩИХ ВНЗ В РЕЙТИНГУ «ТОП-200 УКРАЇНА 2017» ПРЕДСТАВЛЕНО НА САЙТІ IREG OBSERVATORY
Кількість патентів, отриманих ВНЗ України у 2016 році
ДІНЗ: Абітурієнти повинні звертати увагу на наявність у ВНЗ ліцензій і сертифікатів про акредитацію спеціальностей
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів