Напрями удосконалення політики стимулювання розвитку індустріальних парків в Україні « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Напрями удосконалення політики стимулювання розвитку індустріальних парків в Україні
2-02-2015

Cторінку оновлено 20/03/2015


Національний інститут стратегічних досліджень: Аналітична записка


Анотація

Проаналізовано стан, виявлено проблеми розвитку індустріальних парків в Україні. Запропоновано напрями удосконалення державної політики стимулювання створення і функціонування індустріальних парків.


НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ В УКРАЇНІ


Негативні тенденції у розвитку української економіки впродовж останніх років та прогнози щодо їхнього продовження у 2015 р. вимагають пошуку синергетичних механізмів стимулювання економіки, здатних активізувати економічну й інвестиційну діяльність і одночасно забезпечити структурно-технологічну модернізацію виробничого комплексу. До таких механізмів належить створення індустріальних парків. Інвестування на території індустріальних парків є сприятливою для інвестора формою ведення бізнесу й одночасно ефективним механізмом державної промислової й інвестиційної політики та політики регіонального розвитку.

Досвід багатьох країн світу доводить, що розвиток індустріальних парків позитивно впливає на економічну і соціальну ситуацію, підтримує процес модернізації промисловості. В індустріальних парках застосовуються сучасні технології та інновації у виробничих процесах, виробляють високоякісні товари, поліпшується дослідницький потенціал країни. Діяльність індустріальних парків створює сприятливі умови для розвитку малого і середнього бізнесу, співпраці з іноземними економічними суб’єктами, і тому позитивно впливає на конкурентоздатність, продуктивність праці і підвищення рівня зайнятості населення, вирішення проблем працевлаштування тощо.

Створення індустріальних парків може стати ефективним механізмом відбудови східного регіону, де тривале збройне протистояння призвело до значного фізичного руйнування промислових підприємств та інфраструктури.

В Україні процес створення індустріальних парків, що розглядались насамперед як інструмент територіального розвитку, започатковано з прийняттям у 2006 р. Концепції створення індустріальних (промислових) парків в Україні[1]. Концепцією передбачалось прийняття спеціального закону та нормативно-правових актів у 2006-2007 рр., а з 2008 р. мала розпочатися реалізація пілотних проектів в АР Крим, Київській, Львівській, Одеській та Харківській областях. Проте ці завдання не були реалізовані вчасно і в повному обсязі.

У практичній площині діяльність звелася лише до визначення пілотних проектів у зазначених регіонах[2]. За відсутності законодавчого забезпечення організаційною формою створення індустріальних парків було обране комунальне підприємство, зокрема, створені комунальні підприємства «Щолкінський індустріальний парк», «Промисловий парк «Черляни» та «Індустріальний парк «Рогань». Лише останнє розпочало практичну діяльність, проте вона зводиться до надання інформаційно-консультативних, рекламних та інших послуг для підприємців, що не відповідає сутності індустріального парку.

Положення про створення індустріальних парків були включені до стратегій соціально-економічного розвитку більшості регіонів України. В окремих регіонах прийняті програмні документи щодо розвитку індустріальних парків, зокрема: Програма створення ІП на території Закарпатської області на 2008-2012 роки[3], Програма створення індустріального парку «Рогань» в Харківській області[4], Концепція створення індустріальних (промислових) парків в Одеській області[5]. У 2011 р. був створений індустріальний парк «Свема» в Сумській області, прийнята Державна цільова програма його розвитку на 2012-2015 рр.[6] із передбаченим фінансуванням з Державного бюджету в обсязі 15 млн грн, проте фінансування цієї програми не здійснювалось.

Поштовхом до активізації роботи зі створення індустріальних парків стало прийняття у 2012-2013 рр. низки законодавчих і нормативних документів, що створили необхідне правове поле для застосування цього організаційно-економічного механізму, а саме:

- Закон України «Про індустріальні парки» від 21.06.2012 р. №5018‑VI;

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку прийняття рішення про включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків» від 16.01.2013 р. № 216;

- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження форми Типового договору про створення та функціонування індустріального парку» від 15.04.2013 р. № 386;

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку (національні проекти)» від 8.12.2010 р. № 1256 (редакція від 20.03.2014 р.);

- Митний кодекс України (ст. 287) від 13.03.2012 р. № 4495-VI (редакція від 26.04.2014);

- Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок затвердження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків - суб’єктами господарювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустріальних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом» від 19.06.2013 р. № 558.

Відповідно до закону, індустріальний парк – це визначена ініціатором створення відповідно до містобудівної документації облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених законом та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку[7]. Домінуючим став погляд на індустріальні парки як на механізм стимулювання інвестиційно-промислової діяльності.

Згідно з українським законодавством, державна підтримка на облаштування індустріального парку та його учасникам надається тільки за умови внесення до Реєстру індустріальних парків за визначеною процедурою. Істотними умовами для внесення індустріального парку до Реєстру є відсутність у його межах цілісного майнового комплексу, який дозволяє здійснювати виробництво продукції, залучення недержавних джерел фінансування в обсязі не менше 75 % кошторисної вартості проекту облаштування індустріального парку, створення нових робочих місць, впровадження сучасних технологій, забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Передбачені наступні види державної підтримки для індустріальних парків:

- звільнення керуючих компаній, ініціаторів створення - суб’єктів господарювання та учасників індустріального парку від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у разі будівництва об’єктів у межах індустріального парку;

- надання керуючим компаніям та ініціаторам створення - суб’єктам господарювання безвідсоткових кредитів (позик), цільового фінансування на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків;

- звільнення керуючих компаній, ініціаторів створення - суб’єктів господарювання та учасників індустріального парку від сплати ввізного мита при ввезенні устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що не виробляються в Україні та не є підакцизними товарами та ввозяться для облаштування індустріального парку та здійснення господарської діяльності.


При цьому для суб’єктів, що звільняються від сплати ввізного мита, передбачено вичерпний перелік можливих напрямів використання вивільнених коштів: облаштування індустріального парку, запровадження новітніх технологій, збільшення випуску продукції та зменшення витрат за видами господарської діяльності, здійснення науково-дослідної діяльності, повернення кредитів та оплати інших запозичень, а також сплата відсотків за такими кредитами та запозиченнями. Така норма надає керуючим компаніям та суб’єктам господарювання індустріальних парків додаткові фінансові ресурси для забезпечення їхньої організаційно-виробничої та науково-дослідної діяльності.

У 2012 р. було прийнято рішення про реалізацію національного проекту «Індустріальні парки України» - створення промислово-виробничої інфраструктури. Для індустріальних парків, що увійдуть до складу національного проекту, не визначені додаткові інструменти стимулювання. Проте передбачалось, що вони матимуть кращий доступ до отримання державної фінансової підтримки в рамках фінансування національного проекту та потужну організаційну й інформаційну підтримку з боку Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, що є відповідальним за цей напрям роботи.

Таким чином, згідно діючого нормативно-правового поля передбачено існування індустріальних парків з різними статусом: не включені до Реєстру індустріальних парків, включені до Реєстру індустріальних парків та включені до національного проекту «Індустріальні парки України». Відтак кожен індустріальний парк матиме свою інвестиційну привабливість для резидентів залежно від його статусу, отриманої державної фінансової підтримки, рівня забезпечення інфраструктурою, кадрового потенціалу керуючої компанії, місця розташування (близькість до кордонів, ринків збуту продукції, транспортних магістралей) тощо.

З ініціативами про створення індустріальних парків вийшли всі регіони України, при цьому в більшості областей ініціюється створення кількох таких об’єктів. Державне Агентство з інвестицій та управління національними проектами України, що є уповноваженим органом із забезпечення реалізації державної політики щодо створення і функціонування індустріальних парків, сформувало базу даних земельних ділянок, придатних для створення індустріальних парків. Станом на листопад 2014 р. до Держінвестпроекту звернулось більше 30 ініціаторів створення індустріальних парків, з яких 18 подали заяви та відповідні документи для їх включення до Реєстру індустріальних парків. За результатами розгляду наданих документів у 2014 р.

Міжвідомчою комісією при Міністерстві економічного розвитку та торгівлі прийнято рішення про включення 12 індустріальних парків до Реєстру індустріальних парків, а саме:

1) «Долина» (м. Долина Івано-Франківської області);
2) «Рясне-2» (м. Львів);
3) «Славута» (м. Славута Хмельницької області);
4) «Центральний» (м. Кременчук Полтавської області);
5) «Коростень» (м. Коростень Житомирської області);
6) «Соломонове» (с. Соломонове Закарпатської області),
7) «Свема» (м. Шостка Сумської області);
8) «Перший український індустріальний парк» (селище Велика Димерка Броварського району Київської області);
9) «BIONIC Hill» (м. Київ);
10) «iPark» (Комінтернівський район Одеської області);
11) «Індустріальний парк «Кривбас» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області);
12) «Індустріальний парк «Тростянецький» (м. Тростянець Сумської області).


Крім зазначених, створено ще низку індустріальних парків, інформація про які міститься на офіційних сайтах місцевих органів влади та їхніх власних сайтах. Проте наразі системна інформація щодо створених в Україні індустріальних парків із різним статусом відсутня.

Аналіз основних даних щодо індустріальних парків, внесених до Реєстру, яку вдалося зібрати з різних джерел (додаток), дозволяє визначити деякі загальні тенденції у розвитку індустріальних парків:

- рішення про створення більшості індустріальних парків і схвалення їхніх концепцій були прийняті органами місцевого самоврядування (міськими радами). Це свідчить про те, що місцеві ради або самі є ініціаторами або тісно співпрацюють з ініціаторами створення індустріальних парків, підтверджуючи цим свою відповідальність за формування пріоритетів розвитку відповідних територій;

- у більшості затверджених концепцій індустріальних парків передбачено надто широкий перелік напрямів спеціалізації, причому іноді зазначені виробництва є несумісними для розташування на компактних територіях через технологічні вимоги (наприклад, електроніка та виробництво будівельних матеріалів чи деревообробка). Це може свідчити як про недостатньо глибоке опрацювання концептуальних засад таких утворень, так і про свідоме намагання включити якомога ширший перелік галузей і виробництв, сподіваючись отримати пільги;

- створені індустріальні парки дуже відрізняються за своїми масштабами (площа парків варіює від 34 до 500 га), планами щодо створення робочих місць (від 500 до 35 тисяч) та залучення інвестицій;
- для окремих парків уже визначено обсяги фінансування інфраструктурних об’єктів за рахунок державних коштів («Соломоново», «Свема»).


У 2014 р. Держінвестпроект проводив організаційну роботу щодо реалізації національного проекту «Індустріальні парки України», який передбачає створення 10 пілотних промислових майданчиків з підготовленою інженерно-технічною інфраструктурою для залучення інвестицій в реальний сектор економіки, розвитку внутрішнього виробництва, імпортозаміщення та зростання експортного потенціалу. За інформацією Держінвестпроекту, очікується, що це дозволить залучити в Україну стратегічних інвесторів, не менше 8 млрд дол. США інвестицій, створити близько 80 тис. нових робочих місць. Процедура набуття індустріальним парком статусу учасника національного проекту наразі не визначена.

Держінвестпроектом також велась робота з удосконалення організаційно-методичного забезпечення процесу створення індустріальних парків. Зокрема, підготовлено Довідник інвестора на допомогу ініціаторам створення, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків[8]. Він містить перелік нормативно-правових актів України, що спрямовані на стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, розвиток реального сектору економіки та можуть бути застосовані як механізми державної підтримки у створенні та функціонуванні індустріальних парків.

Незважаючи на відсутність необхідного законодавчого забезпечення, в Україні розпочато роботу зі створення транскордонних індустріальних парків у Закарпатській області на українсько-угорському (с. Дийда Берегівського району та м. Чоп Ужгородського району), українсько-словацькому (с. Соломоново Ужгородського району) та українсько-румунському (с. Дякове Виноградівського району) кордоні. Наразі певних практичних результатів досягнуто у створенні транскордонного індустріального парку з елементами логістики «Берег-Карпати» в с. Дийда Берегівського району (Україна) та в області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина[9]). Загальна площа його має скласти близько 400 га (по 200 га з кожного боку кордону). В рамках Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 рр. вже залучено з Європейського Союзу кошти на суму 340 тис. євро для розробки документації щодо створення щодо парку «Берег-Карпати».

Транскордонні індустріальні парки можуть стати дієвим механізмом прискорення євроінтеграційних процесів в Україні, пожвавлення економічної активності в прикордонних регіонах, залучення інвестицій. Досвід функціонування таких структур в окремих прикордонних регіонах ЄС засвідчує їхній позитивний вплив на соціально-економічний розвиток та міжнародне співробітництво країн-учасниць, стимулювання ділової активності, притік інвестицій та вирішення проблем зайнятості на прикордонних територіях. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, створення транскордонних індустріальних парків може стати ефективною формою поглиблення співробітництва в прикордонних з ЄС регіонах України, зокрема, у Волинській, Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях.

Попри в цілому сформовані нормативно-правові засади створення та функціонування індустріальних парків та здійснені окремі практичні кроки, існує низка перешкод для швидкого запуску цього організаційно-економічного механізму та забезпечення ефективності його використання. Серед основних стримуючих чинників та неврегульованих питань щодо створення та функціонування індустріальних парків в Україні відзначимо наступні:

- загалом несприятливі умови підприємницької діяльності та суттєве погіршення інвестиційного клімату у 2014 р., обумовлене насамперед нестабільною політичною ситуацією в країні, наявністю збройних конфліктів території Донецької й Луганської областей. У останньому звіті Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2014‑2015 рр.[10] до проблемних питань інвестиційного середовища України віднесено: ситуацію із захистом права власності, тиск адміністративного регулювання, незалежність судової системи, фаворитизм у рішеннях чиновників, ефективність правової системи у врегулюванні суперечок. Відтак потребує суттєвого удосконалення інституційне середовище інвестиційної діяльності;

- нерозвиненість інфраструктури та відсутність необхідних ресурсів для фінансування розбудови індустріальних парків. Особливо це стосується індустріальних парків, які перебуватимуть у державній чи муніципальній власності та створюватимуться переважно на вільних від забудови територіях без належної інфраструктури. Загострення кризової ситуації в економіці змушує уряд вдаватися до заходів жорсткої економії бюджетних коштів. Відтак можливості отримати бюджетні кошти для розбудови інфраструктури індустріальних парків є дуже обмеженими;

- можливість, а не обов’язковість надання державної підтримки за рахунок державного та місцевих бюджетів і відсутність чітких процедур її отримання, що може призвести до відсутності такої підтримки при розбудові індустріальних парків та створює підстави для корупції. Так, в 2012 р. не надавалось державне фінансування Державної цільової програми розвитку індустріального (промислового) парку «Свема». Попередній досвід створення спеціальних правових режимів економічної діяльності показує, що розбудова інфраструктури спеціальних економічних зон здійснювалася без передбаченого державного фінансування, а державне фінансування технологічних парків здійснювалося не в повному обсязі або ж не здійснювалося взагалі;

- нормативно не врегульоване питання щодо податкових преференцій для суб’єктів індустріальних парків, що передбачено Законом України «Про індустріальні парки», хоча Кабінету Міністрів України на розробку відповідного законопроекту було встановлено трьохмісячний термін після набуття чинності. Це робить систему стимулювання створення і функціонування індустріальних парків неповною і невідповідною очікуванням інвесторів;

- відсутні гарантії щодо стабільності законодавчо гарантованих умов функціонування та державної підтримки діяльності індустріальних парків стримують інвесторів[11]. З огляду на досвід негативного впливу нестабільності законодавства щодо державної підтримки діяльності суб’єктів господарювання спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, технологічних парків, важливо забезпечити стабільність умов господарської діяльності в межах індустріальних парків;

- складна процедура узгодження переліку товарів, які ініціатор створення, керуюча компанія або учасник індустріального парку хочуть ввезти без сплати мита, що потребує узгодження в кількох міністерствах. І водночас не унормоване питання щодо штрафних санкцій при нецільовому використанні ввезеного без сплати ввізного мита устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів, що може призвести до зловживань з боку учасників та керуючих компаній індустріальних парків;

- не врегульоване питання щодо звільнення керуючих компаній від орендної плати за земельні ділянки, діючим законодавством (Земельний Кодекс України, Податковий Кодекс України, Закону України «Про оренду землі») не передбачено надання таких пільг. Водночас такі пільги застосовуються в індустріальних парках інших країн і є обґрунтованими з огляду на те, що період з моменту отримання ділянки в оренду до початку фактичного функціонування індустріального парку може бути доволі тривалим і в цей період керуюча компанія не отримуватиме прибутків;

- не врегульовані засади створення і функціонування транскордонних індустріальних парків, що може призвести до асиметричності у темпах розбудови і запуску виробничої та митно-прикордонної інфраструктур національних частин транскордонних індустріальних парків і, тим самим, до незлагодженого функціонування їх як цілісної міжнародної структури;

- суперечливим є положення Закону України «Про індустріальні парки» про зобов’язання ініціатора створення у договорі про створення та функціонування індустріального парку передбачити наймання працівників‑громадян України, у тому числі звільнених у зв’язку з ліквідацією державного або комунального підприємства, майно якого надано в користування керуючій компанії. Питання найму працівників регулюється спеціальним законодавством про працю;

- законодавством не передбачено обов’язкове погодження створення індустріального парку місцевими органами самоврядування, що дуже важливо, коли ініціатором створення виступають приватні фізичні чи юридичні особи або органи державної виконавчої влади. Проте таке погодження повинно бути обов’язковим, адже саме органи місцевого самоврядування відповідають за забезпечення збалансованого розвитку відповідної території, раціональне використання всіх видів економічних ресурсів, затверджують плани функціонального зонування і забудови населених пунктів. Особливої актуальності це питання набуває за умови реформування системи управління місцевим і регіональним розвитком на засадах децентралізації;

- в умовах загального несприятливого середовища для інвестиційної діяльності в державі можливі спроби використання механізму індустріальних парків для отримання пільг (насамперед фіскальних) та державної допомоги, всупереч законодавчим нормам. Йдеться про включення до реєстру індустріальних парків утворень, формат яких не відповідає вимогам закону. Так, у вересні до реєстру включено парк «BionicHill», ініціатором якого є приватна компанія, який раніше позиціонувався як об’єкт інноваційної інфраструктури і був складовою національного проекту «Технополіс», а в розпорядженні уряду фігурує як інноваційний парк[12]. Статус індустріальних парків також намагаються отримати вже існуючі підприємства.

Попри існуючі проблеми створення індустріальних парків можна вважати новим етапом у застосуванні організаційно-економічних механізмів стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. Ініціативи всіх регіонів щодо започаткування в їх межах індустріальних парків свідчать про затребуваність цього механізму.

Визначення основних напрямів і завдань державної політики стимулювання розвитку індустріальних парків на коротко- та середньострокову перспективу, має базуватися на врахуванні низки чинників і передумов, а саме:

1) в близькій перспективі очікується збереження негативної динаміки інвестиційної діяльності та низьких оцінок інвестиційного клімату в державі. Тому реалізація ефективної політики розвитку індустріальних парків можлива лише у контексті комплексу заходів щодо суттєвого покращання інвестиційного клімату. Без цього жоден інструмент стимулювання інвестиційного-промислової діяльності не запрацює на повну силу;

2) в умовах економічного спаду, бюджетного дефіциту, курсу уряду на тотальну економію бюджетних коштів наголос у виборі інструментів стимулювання розвитку індустріальних парків повинен робитись не на бюджетне фінансування, а на створення сприятливих умов для розвитку приватного бізнесу. Головними інструментами стимулювання мають стати організаційно-економічні, а також методи непрямої фінансової підтримки;

3) у забезпеченні розвитку індустріальних парків повинні суттєво зрости вплив і відповідальність місцевих органів влади, особливо зважаючи на наміри реалізації реформи системи управління на засадах децентралізації.

4) підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом відкриває можливості отримання донорської фінансової підтримки, залучення кредитних коштів на програмних засадах для модернізаційних реформ від міжнародних фінансових організацій. Відтак є можливість залучення цих фінансових ресурсів для розвитку індустріальних парків.

З урахуванням зазначених положень для ефективного функціонування індустріальних парків в Україні необхідно удосконалити нормативно-правове та інституційне поле регулювання процесу створення і функціонування індустріальних парків. Для цього потрібно:

- внести зміни до закону України «Про індустріальні парки» з метою врегулювання проблемних питань, зокрема, щодо включення положення про транскордонні індустріальні парки, обов’язкового погодження створення індустріального парку органами місцевого самоврядування, вилучення положення про зобов’язання ініціаторів створення індустріальних парків залучати до роботи переважно громадян України;

- опрацювати питання гарантування стабільності спеціального режиму економічної діяльності з боку держави та органів місцевого самоврядування на весь визначений період функціонування індустріального парку;

- опрацювати варіанти (моделі) використання механізму державно-приватного партнерства з метою залучення недержавних інвестиційних ресурсів для розбудови індустріальних парків, насамперед щодо керуючої організації, облаштування інфраструктури;

- надати сприяння та організаційну допомогу з боку держави у створенні асоціації індустріальних парків України і налагодженні її роботи та встановленні зв’язків із аналогічними асоціаціями за кордоном;

- законодавчо визначити механізм створення транскордонних індустріальних парків, врахувавши європейську практику створення таких структур: укладання на рівні урядів країн-учасників двосторонніх угод про створення транскордонних індустріальних парків, узгодження стратегій та планів розвитку національних частин транскордонних індустріальних парків, встановлення спеціального режиму спрощеного перетину спільного кордону для працівників, товарів, комплектуючих, здійснення спільного нагляду та моніторингу за результатами діяльності суб’єктів господарювання тощо;

- внести зміни до Митного кодексу України (ст. 287) щодо передбачення штрафних санкцій за нецільове використання ввезеного без сплати ввізного мита устаткування, обладнання та комплектуючих до них індустріальними парками для мінімізації зловживань з боку учасників та керуючих компаній індустріальних парків

- підвищити ефективність діяльності місцевих органів самоврядування та виконавчої влади щодо інвестиційного розвитку територій шляхом активізації роботи регіональних центрів з інвестицій та розвитку, систематичного підвищення кваліфікації державних службовців у сфері управління інвестиційною діяльністю;

- опрацювати механізм залучення коштів міжнародних донорів та кредитних ресурсів для облаштування інфраструктури індустріальних парків;

- опрацювати механізм спрямування коштів іноземних інвесторів (організацій), що реалізують у рамках підтримки регіонального розвитку інвестиційні проекти з модернізації комунальної інфраструктури, на облаштування інфраструктури індустріальних парків.

Одночасно потрібно розробити і прийняти законодавчо-нормативні акти щодо створення збалансованої системи фінансових стимулів для суб’єктів господарювання індустріальних парків для їхнього запровадження у разі відновлення фінансової спроможності держави, яка повинна передбачити:

– посилення спрямованості фіскальної політики на стимулювання інвестиційної діяльності шляхом запровадження диференційованих податкових ставок на частку прибутку, що спрямовується на інвестиції;

– удосконалення амортизаційної політики, збільшення обсягів амортизаційних відрахувань для здійснення інвестиційної діяльності шляхом підвищення норм податкової амортизації основних засобів, зокрема, на машини та обладнання, використання прискореної амортизації до окремих галузей економіки, застосування бонусної амортизації щодо обладнання для науково-дослідного та дослідно-конструкторського обладнання;

– спрощення доступу інвесторів до отримання кредитних ресурсів шляхом удосконалення механізмів пільгового кредитування інвестиційних проектів, утворення та забезпечення функціонування Державного банку реконструкції і розвитку, активізації діяльності Державного фонду регіонального розвитку;

- передбачити для суб’єктів індустріальних парків звільнення від сплати податків на нерухомість та землю впродовж кількох перших років або всього терміну функціонування індустріального парку;

- удосконалення механізму надання державних гарантій на отримання кредитних ресурсів у довгострокові проекти у високотехнологічні галузі економіки та у впровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій шляхом розроблення і прийняття нормативно-методичних документів, що регламентують критерії та забезпечують прозорість застосування даного механізму.

Виходячи із дефіцитності державного бюджету й відсутності коштів на розвиток, а також із реалізації курсу на боротьбу із корупцією (можливість розподіляти обмежені бюджетні кошти тією ж інституцією, яка формує правила такого розподілу, є сприятливим ґрунтом для корупційних схем) вважаємо за необхідне розглянути питання доцільності реалізації національних проектів «Індустріальні парки України» та «Технополіс». Одночасно з цим уточнити функції Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами щодо реалізації політики розвитку індустріальних парків[13]. Діяльність Держінвестпроекту щодо індустріальних парків слід зосередити на: наданні інформаційно-правової підтримки щодо створення індустріальних парків, подання аплікацій на отримання коштів міжнародних донорів на реалізацію проектів; удосконаленні законодавчо-нормативного поля діяльності індустріальних парків; веденні реєстру індустріальних парків; організаційному сприянні створенню асоціації індустріальних парків України та налагодженню тісної комунікації з ним; наданню державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів виключно на конкурсній основі.

Відділ регіональної безпеки
(А. П. Павлюк)
Регіональний філіал у м. Ужгороді
(О. О. Єгорова)
№ 43, Серія «Економіка»



Додаток

[1] Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення індустріальних (промислових) парків в Україні» від 01.08.2006 р. № 447 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/447-2006-%D1%80
[2] А саме: Бахчисарайський районний промисловий парк, Щолкінський ІП та промислово-логістичний парк «Новий Крим» в АР Крим; промислові парки «Земельний союз», «Великодимерський», «Парк Ріджин» у Київській області; промисловий парк «Черляни» у Львівській області; ІП «Рогань» та промислова зона «Паркова» у Харківській області.
[3] Про програму створення індустріальних парків на території Закарпатської області на 2008-2012 роки : рішення Закарпатської обласної ради від 12.03.2008 р. № 487 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakarpat-rada.gov.ua/docs/rishennya/5/15_sesion/rish_487.rar.
[4] Про затвердження Програми створення індустріального парку «Рогань» в Харківській області : рішення Харківської обласної ради від 06.09.2007 р. №385-V [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ts.lica.com.ua/b_text.php?type=3&id=1608&base=77
[5] Про Концепцію створення індустріальних (промислових) парків в Одеській області : рішення Одеської обласної ради від 28.10.2011 р. № 273-VI [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://oblrada.odessa.gov.ua/images/stories/VI_Soziv/8_sessia/273-VI/Dodatok.zip
[6] Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку індустріального (промислового) парку «Свема» в м. Шостці Сумської області на 2012-2015 роки : розпорядження КМУ від 14.19.2011 р. № 865-р [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/865-2011-%D1%80
[7] Про індустріальні парки : Закон України від 21 червня 2012 року № 5018-VI [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5018-17.
[8] Довідник інвестора на допомогу ініціаторам створення, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків / Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/sites/default/files/upload/sayt_dovidnik_shchodo_ stimulyuvannya_ rozvitku_ip_ dzherela.pdf.
[9] Угорщина вже має успішний досвід функціонування транскордонних ІП на кордоні з Австрією. Такі ж парки створені на кордонах Австрії з Чехією і Німеччиною та низки інших країн ЄС і можуть бути прототипом транскордонних та дзеркальних індустріальних парків, які створюються вздовж українсько-угорської, українсько-словацької та українсько-румунської ділянок кордону.
[10] The Global Competitiveness Report 2014-2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2014-15.pdf.
[11] Такі гарантії передбачені і діють в деяких сусідніх країнах. Для суб’єктів господарювання особливих економічних зон Російської Федерації передбачені державні гарантії від несприятливої зміни законодавства про податки і збори. Для суб’єктів господарювання зон вільного підприємництва в Республіці Молдова гарантовано збереження умов діяльності в разі прийняття законів, які погіршують умови діяльності в частині митного, податкового та інших режимів для резидентів, зареєстрованих до моменту прийняття відповідних законів на 10 років (але не більше терміну дії зони) та на весь термін дії зони вільного підприємництва (але не більше 20 років) в разі інвестування в основні фонди підприємств або розвиток інфраструктури капіталу, еквівалентного 200 млн дол. США.
[12] Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік» № 1145-р від 26 листопада 2014 р., яким передбачено виділити 3 млн грн. бюджетних коштів для будівництва під’їзної дороги та зовнішньо-інженерних мереж до інноваційного парку «BIONIC Hill».
[13] Конкретні детальні пропозиції Національного інституту стратегічних досліджень щодо підвищення ефективності функціонування Державного агентства з інвестицій та управління національними проектам і уточнення його функцій викладені у аналітичній доповіді та аналітичній записці НІСД, які можна знайти на сайті інституту: «Національні проекти в стратегії економічної модернізації України» (Аналітична доповідь), http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/0320_dok-d1ef3.pdf; «Щодо напрямів удосконалення політики запровадження національних проектів в Україні» (Аналітична записка), http://www.niss.gov.ua/articles/1170.






Додатково:

ЩОДО ЗАХОДІВ СТИМУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ В УКРАЇНІ

ПОРЯДОК використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання міжнародних наукових та науково-технічних програм і проектів вищими навчальними закладами та науковими установами

: анонси :
: акценти :
Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2016/2017 рік
ДП «Інфоресурс»: Основні проблеми вступної кампанії 2017 року
СумДУ першим серед українських вишів увійшов до рейтингу кращих молодих університетів світу від QS
Мінекономрозвитку: Держзамовлення на вступ до ВНЗ в 2017 році буде скорочено на 20,7%
Лист НМУ імені О.О. Богомольця до державної організаціїї "ЦЕНТР ТЕСТУВАННЯ": Вимагаємо виконати належним чином свої обов'язки!
ІНФОРМАЦІЮ ПРО 10 КРАЩИХ ВНЗ В РЕЙТИНГУ «ТОП-200 УКРАЇНА 2017» ПРЕДСТАВЛЕНО НА САЙТІ IREG OBSERVATORY
Кількість патентів, отриманих ВНЗ України у 2016 році
ДІНЗ: Абітурієнти повинні звертати увагу на наявність у ВНЗ ліцензій і сертифікатів про акредитацію спеціальностей
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів