Полтавські ректори про новий Закон України «Про вищу освіту» « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Полтавські ректори про новий Закон України «Про вищу освіту»
13-11-2014

Новий закон дасть змогу полтавським університетам розпоряджатися своїми коштами

1 липня 2014 року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про вищу освіту». Він вступив в дію 6 вересня і за словами законодавців має радикально змінити систему вищої освіти в Україні.

Ми спробували поспілкуватися із ректорами полтавських вузів і почути від них коментарі до нового закону про вищу освіту. Першим з нами говорив ректор Полтавського університету економіки і торгівлі Олексій Нестуля.

— Для чого був потрібний новий закон «Про вищу освіту»? Можна було навчатися і за старою системою.

— За старим законом ми були мало зрозумілими для європейського освітнього простору. За новим законом ми отримали загально європейські стандарти оцінки і визначення знань, які будуть прийнятними у Європі.

— Що це за стандарти?

— Змінилися наукові ступені. В Україні тепер не буде молодших спеціалістів і кандидатів наук, замість них уводяться нові ступені молодший бакалавр і доктор філософії. Нічим вони від попередніх не відрізняються, але назви тепер зрозумілі для європейців. Європі було не зрозуміло в чому різниця між магістром і спеціалістом. Незрозумілими були дипломи кандидатів наук, чи прирівнювати їх до докторів філософії, як в Європі, чи до докторів наук. Вводяться нові стандарти кредитів. Кредит — це одиниця виміру часу вивчення якоїсь дисципліни. До нього входять, лекційні, семінарські, практичні заняття та інша самостійна робота студента. За старим законом один кредит — 36 годин, за новим — 30 годин, так само як і в Європі. Тепер можна порівняти скільки вивчається та чи інша дисципліна в Швейцарії, Німеччині і Україні. А це дасть змогу в Європі правильно оцінити диплом українського студента. За новим законом ми можемо починати навчальний рік 15 вересня чи 1 жовтня, головне, щоб ми видавали ті кредити, які передбачені новим законом.

— В Законі України «Про вищу освіту» часто згадується слово «університетська автономія». Що таке «університетська автономія?

— Автономія — це самостійність університетів у прийнятті кадрових рішень, економічна та фінансова самостійність. Можливість самостійно визначати зміст навчальних дисциплін і перелік цих дисциплін при підготові фахівців. Це широке поняття, яке робить університет незалежним від держави. При цьому робить університет відповідальним і перед державою і перед суспільством. За старими правилами держава скидала на університет стандарти з переліком спеціальностей, з переліком годин на кожну спеціальність, і зробити крок вліво крок вправо — не можна було. Оскільки в нас кооперативний навчальний заклад і власником його є не держава, а система споживчої кооперації в Україні, то нам вдавалося обходити багато обмежень старого закону і створювати нові можливості для студентів.

— Багато уваги в законі «Про вищу освіту» приділяється фінансовій автономії. Що означає ця автономія і як буде працювати фінансовий механізм університету за новими правилами?

— Для багатьох ректорів державних вузів, фінансова автономія була основною причиною боротьби за новий закон. В університеті є 2 джерела фінансування — фінансування з державного бюджету і кошти, які заробляє університет, як плату за навчання від студентів. Кошти держави складають загальний фонд, кошти університету акумулюються в спеціальні рахунки казначейства. Кошти зі спеціального фонду виділяються під кошторис Міністерством освіти, в основному на зарплати і комунальні платежі. Держава забирала кошти зароблені університетами у свій бюджет. Тому так і виходить, що у державних університетах з викладачів і студентів збирають кошти на пластикові вікна. А студенти у гуртожитках перед тим, як засилитися повинні зробити ремонт. Щоб пропозиція від університету потрапила в кошторис, який затверджується міністерством, це надзвичайно велика тяганина.

— І займає багато часу.

— Так. Це дуже довго і само Міністерство освіти отримує показники, за рамки якого воно не може вийти. Міністерство фінансів визначало скільки коштів могло бути використано на книги на ремонт. Ректори з усієї України з’їжджалися до Міністерства освіти, з аргументами, що потрібно змінити, і який кошторис затвердити тому чи іншому університету. У нас не було такого, що студенти замінювали вікна в гуртожитку чи робили ремонти, не тому, що ми такі розумні, а тому, що в нас зовсім інший механізм використання зароблених коштів. Всі кошти, які заробляли, ми вкладали в розвиток університету, а державні навчальні заклади просто не могли цього зробити. Новий закон дасть можливість зробити, те що і ми, за умов якщо підзаконними актами не заборонять вільно використовувати кошти. Наприклад, ми поставили дахову котельну, з ККД 95%, нам не вистачало на реконструкцію котла 1,5 мільйони гривень. Щоб не розтягувати, ми спокійно взяли кредит в банку, закрили його за 2 місяці і провели повну реконструкцію котельні. За півроку відбили кошти вкладені на реконструкцію. Тепер за тепло платимо в 3 рази менше ніж всі інші. Змінили вікна на пластикові. Ми виконали норму економії газу на 15%, в нас тепло, і студенти будуть вчитися зимою.

Ми рахуємо наші гроші, бо вони нами зароблені. А те, що падає невідомо звідки, до нього таке і ставлення, як Бог дасть так і буде. Не дали гроші на опалення, відключимо, або підемо на 2 місяці на канікули. В нас витрати газу менші в три рази на 1 м² ніж в бюджетних установах Без фінансової самостійності університети будуть загнані в таку яму, з якої не вийдуть. І це не чесно по відношенню до дітей, чиї батьки платять за нормальні умови навчання, а держава забирає кошти.

— Відповідно до нового закону, буде скорочена кількість годин педагогічного навантаження на одну ставку з 900 годин до 600 годин на рік. Також зменшиться навантаження на студента, шляхом зменшення одного кредиту з 36 до 30 годин. Як буде «покриватися» нестача годин вивчення матеріалу, чи чим менше навчання тим краще?

— Не зовсім так. Давайте спочатку поговоримо про студентів. Ці 6 годин різниці треба зняти із лекційних і збільшити практичні заняття. А лекцію треба зробити сучасною, а не переказувати підручники як у нас. Студент і сам може прочитати, студенту треба показати спосіб мислення. При старій методиці, викладач вважав, що треба увійти в аудиторію і ложкою вкласти знання у рот студента. А сьогодні викладач так повинен прочитати лекцію, щоб студенту самому захотілося вирішити цю проблему. Допомогти, підказати на який сайт зайти. Хоч 80 годин зроби кредит, але якщо викладач втупився у конспект, студента він нічого не навчить.

Щодо викладачів. В Європі вважається навантаження — це коли викладач знаходиться безпосередньо в аудиторії. В Польщі навантаження в межах 300 годин, в Німеччині 500 годин. Це в межах аудиторії, все інше — консультування по курсу, консультування магістрантів, дипломних робіт — не вписується в педагогічне навантаження. А у нас 900 годин — це, наприклад, участь у роботі державної атестаційної комісії. Для нового закону потрібні підзаконні акти, щоб розписали, що таке 600 годин. І слід сказати, що в Законі України «Про вищу освіту» чітко написано, що зменшення педагогічного навантаження, не має вести за собою збільшення штатної чисельності викладачів. Я запитав у ректора університету Шмалькальдену, з якими ми співпрацюємо, скільки у них студентів, він відповів, що 3200 і викладачів 80. На одного викладача 40 студентів, у нас в 4 рази менше. Таке співвідношення 1 до 40 — в США і Європі.

В Європі викладач повинен провести в аудиторії 19 годин на тиждень, 3 семестри по 12 тижнів. У нас 2 семестри по 18 тижнів. Третій семестр у них — це якраз стажування, поглиблене вивчення деяких дисциплін, закриття недоздач. У нас асистента завантажують на всі 800 годин, а професор 100 годин проводить в аудиторії. В Європі, що аспірант, що асистент, що професор — це все викладачі. У них різна зарплата, але професор повинен провести певні години в аудиторії щоб отримати свої кошти.

— Говорять, що новий закон «Про вищу освіту» допоможе в наших університетах подолати прірву між наукою і практикою. Такий розрив дійсно є і чи можна з ним щось вдіяти?

— Так, між університетами і практичною роботою велика прірва. От, наприклад, в Канаді є бізнес-школи, а в нас економічні факультети. Там вчать, як правильно зробити бізнес, а у нас одна теорія. Наш університет вже давно шукає інші шляхи навчання. Ми сідаємо за один стіл з представниками торгових мереж «Бруснічка», АТБ, «Еко-маркет» і виписуємо характеристики, які повинен мати випускник, щоб успішно працювати в їх мережах. Роботодавці разом з університетом сідають і разом розробляють навчальний план, а не те, що в голову прийде в Києві, хіба там може хтось знати, як краще нам. Сьогодні закон не повинен виходити стандартом, а повинен пристосовуватися до умов. Ми почали це робити, тепер і інші отримають таку змогу. Якщо захочуть, звичайно. Бо не так просто відмовитися від старого пожовклого конспекту, від того, що ти читав 20 років і перейти на сучасну зрозумілу студенту мову.

— Що у новому законі означає автономія кадрів?

— Тепер університети зможуть підбирати тих викладачів, які йому потрібні. В тому числі і запрошених іноземних фахівців. Наприклад, ми запрошували професорів із Іллінойського університету. Вони у нас викладали, але не могли поставити підпис у залікову книжку, тому що їх диплом не пройшов нострифікацію в Україні. Нострифікація — це переатестація, по суті повторний захист — і буде проходити довго. І от уявіть, що професор з Англії чи США в Україні по новому повинен отримувати науковий ступінь. А новий закон «Про вищу освіту» дозволить вченій раді університету визнавати диплом цього викладача чи не визнавати.

— Новий закон закриє Всеукраїнську атестаційну комісію, що займається атестацією наукових кадрів, на її місце стане Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Що це змінить?

— Національне агентство перебрало на себе дуже багато прав від Міністерства освіти і є від нього незалежним. Вища атестаційна комісія за Табачника була підпорядкована міністерству і дублювала її структуру, тому вона атестувала згідно з розпорядженнями міністерства. В Національному агентстві — представники від Міністерства освіти, Національної академії наук, профільних академій, від вищих навчальних закладів, студентства і роботодавців. Основна функція Національного агентства — контроль за якістю вищої освіти. Воно буде займатися атестацією наукових кадрів і ліцензуванням вузів. Національне агентство буде контролювати склад вчених рад, які отримали право присуджувати наукову ступінь доктора філософії. Міністерство скидає з себе максимально адміністративні функції і передає по суті громадській інституції. Якщо міністерство колись хотіло все поставити під свій контроль, то тепер Національне агентство приймає рішення і говорить міністерству хто пройшов ліцензування.

— Говорять, що багато університетів не впораються з новими правилам і їх закриють?


— У нас в Україні 2 головні проблеми вищої освіти — брехня і корупція. Що в чому полягає брехня? Багато навчальних закладів почали дурити дітей, проголошуючи, що вони можуть підготувати фахівця з якоїсь спеціальності. При цьому не маючи ні кадрів, ні інформаційного забезпечення, маючи лише корупційний шлях отримання ліцензії. Брехня і корупція роз’їли прекрасну систему освіти, яка була. Деякі університети відкривають спеціальності, які навіть в голові не вкладаються, і готують студентів не маючи на це права. Наприклад, треба отримати ліцензію на спеціальність. Знайшли доктора наук з цієї спеціальності, завідувача кафедри, дописали доктора наук із сусідньої, і все — нова спеціальність готова. Потім дипломи видають, а студентів нічого не навчили і навчити чомусь не могли. Нова система ліцензування від Національного агентства закриватиме кафедри, де присутня корупція і брехня.

— Наскільки важливий цей закон сьогодні?

— Можливо серед інших проблем сьогодні в Україні проблема освіти — не найактуальніша. Але Закон України «Про вищу освіту» єдиний реформаторський закон останнього часу і, слава Богу, що освітяни його вибороли. Цей закон не досконалий, але з чогось треба починати. Він запізнився на 10 років, бо влада не хотіла випустити освіту з жорсткого управління. Кожен президент, який приходив, або прем’єр, дивився на освіту, як на можливість маніпулювання суспільством. Тепер освіта зробила крок до самостійності.

Микола ЛИСОГОР





Додатково:

«Полтавщина»: Вибори полтавських ректорів нагадуватимуть вибори Президента України

«Концепция развития образования Украины на период 2015-2025 годов»: Чего ждать украинскому образованию в ближайшее десятилетие

Міністр освіти ректорам: «Я прошу всіх ділитися своїм досвідом на сайті osvita.gov.ua. Щоб ми всі розуміли, що ми робимо...»

Ректор Ужгородського національного університету: «Хочу, щоб кожен працівник УжНУ міг пристойно заробляти»

Інна Совсун: Університети повинні навчитися заробляти за рахунок наукових досліджень

Міністр освіти: «Відповідальність за якість освіти ми покладемо на університети»

: анонси :
: акценти :
"Status quo": Ректор харьковского вуза отказался выходить из СИЗО
FREEDOM ON THE NET 2017: УКРАЇНА ПОГІРШИЛА СВОЇ ПОЗИЦІЇ У РЕЙТИНГУ СВОБОДИ ІНТЕРНЕТУ
Рахункова палата: "Висновки щодо проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік""
«Universitas 21»: Рейтинг национальных систем высшего образования 2017 года
ЮНЕСКО: Не вините учителей в недостатках системы образования
Щорічний обсяг недофінансування державою освіти протягом останніх 5 років складає близько 15-20 % від потреби
КМУ: Пріоритети інноваційної діяльності на 2017-2021 роки
«Sikorsky Challenge 2017»: У фіналі конкурсу, переможцями визнано 45 проектів
ІНФОРМАЦІЮ ПРО 10 КРАЩИХ ВНЗ В РЕЙТИНГУ «ТОП-200 УКРАЇНА 2017» ПРЕДСТАВЛЕНО НА САЙТІ IREG OBSERVATORY
Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2016/2017 рік
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів