Львівська політехніка: «Чи можлива в Україні освіта без хабарів?» « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Львівська політехніка: «Чи можлива в Україні освіта без хабарів?»
1-10-2014

Здавалося б, нині, після Революції Гідності, ми не мали б говорити про корупцію та хабарництво в українських вишах. Однак, на жаль, проблема не може зникнути сама собою, бо, як свідчать різноманітні дослідження, хабарництво нині ще вигідне як студентам, так і викладачам.

За даними дослідження в рамках проекту «Прозора освіта – давайте зробимо це можливим», 87 опитаних студентів столиці, які не отримують стипендії, згодні давати викладачеві хабар за позитивні оцінки. Відтак вони не лише не скаржаться на факти корупції, а й вважають, що їхні скарги нашкодять їм самим. Третина опитаних студентів визнала, що безпосередньо стикалася із випадками хабарництва. Викладачі ж здебільшого пояснюють корупційність освіти загальними негативними тенденціями в державі, комерціалізацією освіти та навчання.

Що думають про хабарництво львівські політехніки? Які бачать шляхи виходу з цієї ситуації? Ті студенти і викладачі, з якими довелося поспілкуватися, впевнені: хабарництво у вищих навчальних закладах України надзвичайно шкідливе як для системи освіти, так і для суспільства загалом, адже різко знижує якість освіти, даючи можливість отримати диплом без набуття необхідних знань. Тому замість кваліфікованих спеціалістів у сферу трудової діяльності потрапляють недоучки, що негативно позначається на конкурентоспроможності країни. Крім того, цей ганебний факт недобре впливає і на свідомість молоді, яка бачить, що за допомогою хабарів можна вирішити будь-яку життєву проблему.

Студенти Львівської політехніки Ірина та Сашко кажуть, що з таким явищем не стикалися, хоча щось про це чули. Вони вважають, що причину хабарництва треба шукати у собі: «Це справа кожної людини і починати треба з себе. Якщо прийшов у виш вчитися, то вчися, а не здобувай оцінки обхідними шляхами». А ось Дмитро не з чужих слів знає про хабарі, бо хоч і добре вчиться, разом із групою давав гроші за модуль, бо такою була умова екзаменатора, і всі, на жаль, на це пристали.

На думку викладача кафедри фінансів ІНЕМ Олени Познякової, у виші має бути взаємоповага і відповідальність викладачів та студентів: кожен повинен працювати над підвищенням своєї свідомості.

– Мені здається, що після Революції Гідності досить позитивно діють «гарячі» лінії, частина студентів стала відповідальніша, хоч є чимало тих, хто й надалі не дуже прагне здобувати знання, а батькам говорить про хабарництво. Щоб воно зникло, потрібно знищити саму систему хабарництва, бо вона однакова скрізь: в освіті, медицині, на митниці тощо. Вважаю, що зміни у свідомості вже розпочалися, та це тривалий процес. Я веду практичні заняття, програма дуже насичена і пропущені два-три заняття вже створюють для студента проблему. Між мною і студентами діють чіткі, прозорі правила: вони знають, чого я від них хочу і скільки балів вони можуть отримати за кожну практичну задачу. Потрібна також і прозора система оцінювання теоретичних знань. Але й держава має подбати про гідну заробітну плату для викладачів.

Такої ж думки і заступник голови Колегії та профкому студентів і аспірантів, аспірант ІНЕМ Данило Цьвок. Він вважає, що «хабарництво – питання двостороннє. У ньому винні обидві сторони і відповідальність лежить на тих, хто дає, і тих, хто бере хабар. Треба створювати різного виду санкції у вигляді штрафів. Але, передовсім, має бути відповідальність кожного перед самим собою, перед суспільством. Тільки так ми зможемо позбутися такого явища, як хабар. Інших варіантів нема».

– Брати хабар зі студентів – неприпустимо, – говорить голова профкому працівників університету доцент Володимир Гайдук. – Навчання для студента – основна робота і він має усвідомлювати, що приватні підприємці і фірми зацікавлені у кваліфікованих спеціалістах, тому їм потрібні не бали і рейтинги, а знання. Якщо студенти це усвідомлять, то це до певної міри зменшить хабарництво. Це, звичайно, ганебне явище, яке вносить дуже великий елемент несправедливості в навчальний процес: трапляється, що студент, який постійно вчиться, має нижчі бали від того, хто їх купує через хабарі. Рецепт може полягати ще й у покаранні тих, хто бере хабар свідомо і схиляє до цього давача. Однак впіймати хабарників за руку непросто. Не слід забувати й про те, що здебільшого на викладача, який не бере хабарі, йде потужний тиск із боку усяких прохачів. Новий Закон «Про вищу освіту», збільшуючи автономію вишу, дасть певний позитив, але сподіватися на те, що законодавчо він допоможе позбутися хабарників, не варто.

Свою думку стосовно хабарництва у вишах висловив і проректор з науково-педагогічної роботи, завідувач кафедри програмного забезпечення ІКНІ професор Дмитро Федасюк:

– Лише звільненнями з роботи справі не зарадиш, треба працювати над своїм переконанням. Студент має вчитися, а не купувати бали, має переживати за те, щоб здобути добрі знання, докладати до цього максимум зусиль. Має зрозуміти зрештою, що куплена оцінка, окрім того, що на даний момент вирішить певну проблему, йому надалі не допоможе. Важливо також, аби знання наших випускників були потрібні країні. А ще, на моє глибоке переконання, у вишах мають вчитися тільки вмотивовані діти, які знають, чого хочуть, мають схильність до навчання. Якщо це буде, то все решта відпаде само собою.






Додатково:

Не встигли діти сісти за парти, у школах почали збирати гроші

Заступник голови КМДА пропонує освітянам розглядати батьків як інвесторів

Держстат: Соціально-економічне становище України за січень–серпень 2014 року

На Закарпатті привселюдно зацькували вчителя за правду про побори у школі

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів