Примусова праця в приватному секторі економіки щорічно приносить 150 мільярдів доларів незаконних прибутків, що приблизно втричі перевищує попередні оцінки, - йдеться в новій доповіді Міжнародної організації праці (МОП).

У доповіді МОП Прибутки і бідність: економіка примусової праці, зокрема, йдеться про те, що дві третини від загального оціночного прибутку від примусової праці в 150 млрд. доларів США, що становлять 99 млрд. доларів США, припадають на комерційну сексуальну експлуатацію, а 51 млрд. доларів США – отримується в результаті примусової економічної експлуатації, в тому числі від домашньої праці, в сільському господарстві та інших видів економічної діяльності.

"Ця доповідь виводить нас на новий рівень розуміння природи торгівлі людьми, примусової праці і сучасного рабства", - зазначив Генеральний директор МОП Гай Райдер. "Примусова праця шкодить бізнесу та розвитку, а надто її жертвам. Ця доповідь додає нової актуальності нашим зусиллям з якнайшвидшого викоренення цієї докорінно згубної, але надзвичайно прибуткової практики".

Нові цифри ґрунтуються на даних МОП, опублікованих у 2012 році, згідно з якими число людей, залучених до примусової праці, торгівлі людьми та сучасного рабства, оцінювалося в 21 мільйон.

Важливо відзначити, що нові оцінки вказують на те, що більше половини людей, залучених до примусової праці, в першу чергу до комерційної сексуальної експлуатації та домашньої праці, складають жінки і дівчатка, в той час як чоловіки і хлопчики були переважно залучені до примусової економічної експлуатації в сільському господарстві, будівництві та гірничодобувній промисловості.

Розподіл прибутку, отриманого за рахунок примусової економічної експлуатації, виглядає наступним чином:

• 34 мільярди доларів - будівництво, виробництво, гірничодобувна промисловість та комунальні послуги

• 9 мільярдів доларів - сільське господарство, в тому числі лісове господарство і рибальство

• 8 мільярдів доларів – заощаджено приватними домогосподарствами завдяки несплаті або недоплаті домашнім працівникам, що перебувають в умовах примусової праці.

У доповіді підкреслюється, що втрата доходів і бідність є основними економічними чинниками, що штовхають людей до примусової праці. До інших факторів, що підвищують ризик та вразливість, відносяться недостатній рівень освіти, неграмотність, стать і міграція.

"У той час як відмічається прогрес у скороченні примусової праці, нав'язаної державою, необхідно зосередитися на соціально-економічних чинниках, які роблять людей уразливими до примусової праці в приватному секторі", - зауважила Беате Андріс, голова Спеціальної програми дій МОП по боротьбі з примусовою працею.

Андріс закликала вжити низку заходів, спрямованих на зниження уразливості до примусової праці, в тому числі:

• Зміцнення програм соціального захисту для запобігання випадкам недобросовісного кредитування або контрактних зобов'язань бідними домогосподарствами у разі раптової втрати доходів;

• Інвестування в освіту та професійну підготовку для покращення можливостей зайнятості для вразливих категорій працівників;

• Сприяння правозахисному підходу до міграції, з метою запобігання нерегулярній зайнятості та зловживанням становищем трудових мігрантів;

• Підтримка організацій працівників, особливо в секторах і галузях, вразливих до примусової праці.

"Якщо ми хочемо добитися значних змін в житті 21 мільйона чоловіків, жінок і дітей, залучених до примусової праці, ми повинні вживати конкретних і невідкладних заходів", – зазначив Генеральний директор МОП. "Це означає, що необхідно працювати з урядами щодо зміцнення законів, політики та правозастосування, з роботодавцями – щодо більш обачливого їх ставлення до питання примусової праці, в тому числі у своїх ланцюжках постачань, і з профспілками – щодо представлення і розширення прав і можливостей працівників, вразливих до примусової праці".






Додатково:

Президент НаУКМА: Про соціальну відповідальність українських університетів

"Проблеми соціалізації молоді в Україні".
Аналітична записка (Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України)