Дзеркало тижня. Україна: Спеціаліста замовляли? « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Дзеркало тижня. Україна: Спеціаліста замовляли?
20-07-2013

До завершення вступної кампанії залишається тиждень. Першого серпня буде оголошено списки щасливців, які здобуватимуть вищу освіту за державний кошт. "Пройшли на бюджет", кажуть про таких у народі. "Зайняли місця державного замовлення", правильно формулюють фахівці.

Цього року на виконання держзамовлення уряд виділив на 5,6% коштів більше, ніж минулого. Це, безперечно, приємна новина. Але наскільки ефективно вони використовуються? Та й узагалі, чи виконує держзамовлення в нашій країні ще якусь функцію, окрім розподілу коштів?

Отримати якомога більше місць державного замовлення — про це мріють не лише абітурієнти, а й навчальні заклади, до яких вони вступають. Директор Центру дослідження суспільства (ЦДС) Інна Совсун пояснює: "Існують нормативи щодо кількості викладацьких ставок, які мають припадати на певну кількість студентів. Отже, чим більше студентів "замовляє" держава — тим більше ставок вона гарантує університетові. Оскільки в українських вишах не ведуться наукові дослідження, значну частину їхнього бюджету становлять зарплати на викладання. Тому щороку університети докладають усіх можливих зусиль для отримання місць держзамовлення".

Досі питання розподілу держзамовлення вирішувалося міністерствами і відомствами в ручному режимі: зібрали заявки у підпорядкованих їм вишів про те, чого вони хочуть (можуть), — вирішили, кого й наскільки задовольнити — узгодили з Мінекономіки — спустили рішення на місця. "Проблема цієї системи в тому, що в остаточному підсумку одна людина приймає рішення, скільки вишу видати місць", — відверто пояснив в одному з інтерв'ю екс-керівник департаменту вищої освіти МОНМС, а нині голова Громадської ради при Міносвіти Ярослав Болюбаш.

Тому й не дивно, що кожної вступної кампанії експерти, представники громадських організацій і керівники деяких навчальних закладів з обуренням заявляли про непрозорість і суб'єктивність розподілу держзамовлення.

Цього року ситуація нібито мала змінитися. Адже із січня набрав чинності закон "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів". Однак сподівання виявилися марними. Ніяких революційних змін не відбулося.

За новим законом рішення про розподіл державного замовлення між вишами ухвалює конкурсна комісія при міністерстві. І призначає її знову ж таки міністерство. Більше того — згідно з відповідним наказом міністра Табачника голова комісії може самостійно "у разі необхідності вносити зміни до складу конкурсної комісії". Отже, на плюралізм думок тут розраховувати не доводиться.

Комісія збирається за зачиненими дверима, розглядає заявки і вирішує: цьому дам, тому не дам… Потім інформує виші про результати "роздачі слонів", і вступна кампанія стартує.

І чим же ця система відрізняється від попередньої? Питання чесності й прозорості конкурсу з розподілу місць держзамовлення між вишами (а отже, й коштів) залишаються надзвичайно актуальними. Як і раніше, нівелюється сама суть державного замовлення. Чому? Експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний називає кілька причин.

Перша — громадськість, як і раніше, не може контролювати процес розподілу місць держзамовлення.

"Кабмін оголошує лише загальну кількість. А от про те, скільки отримав той чи інший університет, державні замовники (міністерства й відомства, у чиєму підпорядкуванні перебувають виші) офіційно не інформують. Попри купу запитів від громадських організацій, народних депутатів така інформація залишається закритою. Це суперечить закону "Про доступ до публічної інформації". Але не є порушенням нового закону про формування держзамовлення", — наголошує експерт.

Теоретично про обсяги держзамовлення громадськість може дізнатися з даних інформаційної системи "Конкурс", куди вони потрапляють з Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Але не всі виші вносять до електронної бази потрібну інформацію. Парадоксально, але це також не є грубим порушенням. Бо новий закон не встановлює термінів подачі інформації про кількість бюджетних місць, а отже, дозволяє безкінечно затягувати процес.

За спостереженнями експертів ЦДС, найстаранніше вносять дані до системи "Конкурс" навчальні заклади, які підпорядковуються Міносвіти. Найбільш неорганізованими є підопічні Мінагрополітики, МВС, а також Харківська і Одеська юридичні академії.

Та навіть на оприлюднену в системі "Конкурс" інформацію слід покладатися дуже обережно. Експерти ЦДС знайшли деякі невідповідності між загальною кількістю місць, визначених постановою Кабміну, і загальною кількістю всіх місць, оприлюднених університетами в інформаційній системі. Наприклад, за напрямом PR для навчання на бакалавраті офіційно виділено 55 місць, а за даними "Конкурсу" — 106. На журналістику виділено 295 місць, а за даними "Конкурсу" — 312. Де істина і як це вплине на зарахування абітурієнтів — невідомо.

Сумний досвід попередніх вступних кампаній показує, що ігри з обсягами держзамовлення можуть обернутися для абітурієнтів великими несподіванками. Наприклад, коригуванням обсягів держзамовлення в ручному режимі (тобто самими вишами) безпосередньо під час подачі документів. Або оголошенням додаткових хвиль зарахування.

Ще одна причина недовіри до нововведень у системі розподілу державного замовлення — сама процедура проведення конкурсу .

"У законі передбачено лише три критерії конкурсного відбору. Решта віддається на розсуд державного замовника. Два з них є не критеріями змагальності, а, швидше, критеріями допуску до конкурсу: наявність ліцензії і відповідний висновок комісії з акредитації спеціальності. Яким чином за цими обов'язковими критеріями можна ранжувати виші — невідомо", — акцентує Єгор Стадний.

Але, очевидно, якийсь секретний спосіб усе-таки існує. Причому абсолютно незбагненний для пересічних громадян. Експерти ЦДС спостерігали, як його застосовує на практиці основний держзамовник — Міносвіти.

Візьмімо напрям підготовки "право". Як і суспільні науки, цього року він не є пріоритетним для держави. Тому не дивно, що навіть у лідерів рейтингу Міносвіти — КНУ ім. Т.Шевченка (перше місце) і ХНУ ім. В.Каразіна (друге місце) урізали держзамовлення на підготовку юристів відповідно на 8 і 29%. У подібній ситуації опинилися й виші, що посіли третє—шосте місця рейтингу МОН. Але о диво! — Дніпропетровському національному університету імені О.Гончара (ДНУ), що на сьомій сходинці рейтингу Міносвіти, додали аж 43% місць держзамовлення за згаданим напрямом.

Експерти підозрюють, що причина такого нечуваного везіння ДНУ — особливі зв'язки цього вишу з першим заступником міністра освіти Євгеном Сулімою. Наказом міністра саме цей чиновник призначений головою конкурсної комісії МОН з відбору виконавців державного замовлення.

Цікавими виявилися для фахівців ЦДС і спостереження за напрямом "журналістика". Цього року потреби держави у спеціалістах названого профілю скоротилися на 21%. Такі імениті виші, як ЛНУ ім. І.Франка та КНУ ім. Т.Шевченка, втратили відповідно 25 і 13% місць держзамовлення. А у С.Ківалова в НУ "Одеська юридична академія" вперше з'явилося держзамовлення за цією спеціальністю. Не забули в конкурсній комісії й про ДНУ, додавши йому аж 25% порівняно з минулим роком.

Аналіз розподілу держзамовлення за напрямом підготовки "міжнародна економіка" також здивував. Цього року держава замовила спеціалістів такого профілю на 7,8% менше. У кращому навіть за рейтингом МОН економічному виші країни — КНЕУ ім. В.Гетьмана кількість місць за цим напрямом скорочено на 14%. У кращому класичному виші — КНУ ім. Шевченка кількість бюджетників із цієї спеціальності урізали на 10%. А ДНУ знову додали.

Напрям "міжнародна економіка" з'явився цього року у Львівському інституті економіки і туризму, який отримав на нього п'ять місць державного замовлення. Рівно стільки ж забрали в іншого львівського ВНЗ, який перебуває на вищій позиції в рейтингу МОН.

Порівняння цьогорічних обсягів держзамовлення в популярних університетах країни з минулорічними видається досить промовистим:

Експерти ЦДС склали рейтинговий список вишів, які отримали найбільші сумарні обсяги замовлення від держави. Він має такий вигляд (у порядку зменшення кількості місць): НТУУ "КПІ", КНУ ім. Т.Шевченка, НУ "Львівська політехніка", ДНУ ім. О.Гончара, Львівський національний університет ім. І.Франка, НТУ "Харківський політехнічний інститут", Національний університет біоресурсів та природокористування, Національний авіаційний університет, Донецький національний технічний університет, ХНУ ім. В.Каразіна.

Цікаво було порівняти цей рейтинг з не залежними від Міносвіти рейтингами ВНЗ, де враховується думка роботодавців. Ми зосередилися на найпопулярніших. Це ТОП-10, складений журналом "Кореспондент", "Компас" та ТОП-200. Зрозуміло, що ці ранжування в чомусь відрізняються. Але між ними є багато спільного. Досить високі рейтингові позиції всюди посідають Києво-Могилянська академія та КНЕУ ім. В.Гетьмана. І саме вони чомусь відсутні у списку тих, кому МОН збільшило держзамовлення. Навіть навпаки — держзамовлення для цих навчальних закладів скорочено.

Зрозуміло, що НАУКМА — порівняно невеликий виш. І за кількістю місць держзамовлення не може змагатися з іншими університетами. Але відчутно зменшувати замовлення рейтинговому навчальному закладу, який має чудову репутацію в роботодавців — щонайменше нелогічно.

Обласкані ж конкурсною комісією ДНУ ім. О.Гончара і Національний університет біоресурсів та природокористування з'являються в десятці лідерів лише в одному з трьох рейтингів — ТОП-200.

Ще одна причина для сумнівів у ефективності держзамовлення — його відірваність від ринку праці.

Необхідно, щоб замовлення держави не лише враховувало потреби ринку, а й впливало на нього.

Цього року країні потрібні були ІТ спеціалісти (замовлення на них зросло майже на 4%) та фахівці з напрямів, пов'язаних із сільським господарством (1,09%). Натомість, за підрахунками експертів ЦДС, популярні серед абітурієнтів галузі суспільних наук, бізнесу і права зазнали найбільшого скорочення (на 5,54%). Скоротилося також замовлення на інженерів (на 4,46%), гуманітаріїв (на 3,27%), педагогів (на 4,24%), фахівців із природничих наук (на 1,16%).

Можливо, такі кроки мають сенс і враховують тенденції ринку. Та хай як держава збільшувала б чи зменшувала замовлення за певними напрямами, це істотно не змінить деформованого ринку праці. Оскільки у нас існує контрактна форма навчання.

"У країнах Європи (крім Великої Британії) вища освіта є безкоштовною і фінансується державою. Завдяки цьому держава має більше механізмів впливу на ринок праці. У нашій країні ситуація інша. Наприклад, до 2007 року на місця держзамовлення за напрямом "суспільні науки, право і бізнес" вступило близько чверті абітурієнтів. А сьогодні серед випускників вишів таких спеціалістів аж 45%. Настільки істотний розрив став можливим саме завдяки контрактникам. Допоки існує два шляхи здобування вищої освіти, немає сенсу говорити про ефективні механізми формування ринку праці, стратегічне планування розвитку країни", — вважає експерт.

<i>Дзеркало тижня. Україна:</i> Спеціаліста замовляли?


Державне замовлення на підготовку фахівців — надзвичайно потужний інструмент розвитку економіки країни. Воно має не лише реагувати на виклики ринку праці, а й активно втручатися у формування останнього. Без цього інноваційний розвиток країни неможливий.

На жаль, сьогодні у нас держзамовлення так-сяк виконує лише одну функцію — розподіл коштів між вишами. Усі інші просто не працюють. Це так само ефективно, як, наприклад, колоти горіхи мобільним телефоном. Змінити цю ситуацію можна лише наважившись на кардинальні реформи.



P.S. Коли верстався номер, стало відомо про новий приклад маніпуляцій з держзамовленням. У розпал вступної кампанії ДНУ оновив свої дані у електронній базі, зменшивши кількість бюджетних місць. Такі зміни університет пояснює тим, що раніше оприлюднив свої пропозиції до МОН, а не затверджені дані. Однак, як відомо, інформація про затверджені обсяги держзамовлення була повідомлена вишам міністерством ще до 1 липня. Залишається лише поспівчувати введеним у оману абітурієнтам ДНУ.




Додатково:

Центр дослідження суспільства: Аналіз розподілу державного замовлення

: анонси :
: акценти :
Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2016/2017 рік
ДП «Інфоресурс»: Основні проблеми вступної кампанії 2017 року
СумДУ першим серед українських вишів увійшов до рейтингу кращих молодих університетів світу від QS
Мінекономрозвитку: Держзамовлення на вступ до ВНЗ в 2017 році буде скорочено на 20,7%
МОН: Перелік навчальних закладів, які мають право здійснювати діяльність у сфері вищої освіти (I квартал 2017 року)
Лист НМУ імені О.О. Богомольця до державної організаціїї "ЦЕНТР ТЕСТУВАННЯ": Вимагаємо виконати належним чином свої обов'язки!
ІНФОРМАЦІЮ ПРО 10 КРАЩИХ ВНЗ В РЕЙТИНГУ «ТОП-200 УКРАЇНА 2017» ПРЕДСТАВЛЕНО НА САЙТІ IREG OBSERVATORY
Кількість патентів, отриманих ВНЗ України у 2016 році
ДІНЗ: Абітурієнти повинні звертати увагу на наявність у ВНЗ ліцензій і сертифікатів про акредитацію спеціальностей
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів