Інтерв’ю Голови Державної інспекції навчальних закладів України: Була така пропозиція, щоб ректор міг обиратися на посаду... не більше двох термінів поспіль « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Зовнішнє оцінювання
Рейтинги ЗВО України
Світові рейтинги ЗВО
Інформація
ЗВО України
ТОП-10 ЗВО України
Інформація для рейтингу
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
: пошук :
 
: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Інтерв’ю Голови Державної інспекції навчальних закладів України:
Була така пропозиція, щоб ректор міг обиратися на посаду... не більше двох термінів поспіль
28-08-2012

Інтерв’ю Голови ДІНЗ Михайла Гончаренка ІА «Наголос» від 27 серпня 2012 р

М. Гончаренко: Це міф, що державна інспекція перевіряє лише приватні виші

Подача документів до вищих навчальних закладів закінчилася, а робота стосовно діяльності вишів все ще триває. Попри рекомендації МОНмолодьспорту організувати вступну кампанію належним чином, деякі виші допускаються помилок. Тим паче, грубих. Хто помічає такі порушення і як їх викорінюють – в ексклюзивному інтерв’ю ІА «Наголос» із головою Державної інспекції навчальних закладів Михайлом Гончаренком.

У перші дні вступної кампанії очолювана Вами інспекція розпочала перевірку кількох столичних вишів. У чому була причина?

Підставою для здійснення перевірки є звернення батьків вступників, котрі телефонували на «гарячу лінію» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, а також публікації у ЗМІ. Власне, дякуючи таким «сигналам», ми можемо встановити, які недоліки в роботі, наприклад, приймальної комісії, існують. Відповідно, на основі перевірки можемо рекомендувати, як діяти в тих чи інших випадках, і що робити керівництву вишу, аби усунути виявлені недоліки.

І які недоліки були виявлені під час перевірки?

Зокрема, зауваження стосувалися черг, які виникали біля приймальних комісій. Також були запитання стосовно відображення інформації в Єдиній державній електронній базі даних з питань освіти. Наприклад, в деяких вищих навчальних закладах за перші п’ять днів від початку вступної кампанії були нульові показники перенесення паперових заяв на електронні. Також на інформаційних стендах та дошках оголошень вищих навчальних закладів не завжди можна було знайти інформацію про наявність ліцензій, сертифікатів на надання освітніх послуг, програми творчих конкурсів та вступних випробувань. Або ж у деяких особових справах абітурієнтів наявні не всі необхідні документи, а у приймальних комісіях окремих ВНЗ не ведеться журнал скарг і пропозицій. Це все неправомірно! Очевидно, що на такі недоліки ми повинні звертати увагу і, однозначно, усувати їх.

Після перевірки Державною інспекцією ректор одного із київських вишів написав заяву на звільнення. Що в роботі приймальної комісії було не так?

Однозначно можу сказати, що в цьому виші було найбільше проблем у порівнянні з іншими, де проводилася перевірка. Так, робота із електронною базою запізнювалася аж на 5 днів. Поясню в чому суть: от дитина сьогодні подала заявку, вона, напевно, чекає відповідь від вишу, а може, і відкликала цю заяву, а з боку університету – жодної реакції. Такого бути не може!

З іншого боку, були непрошиті журнали засідання приймальної комісії, не за формою велися протоколи. До того ж, хаос із документами. В результаті нашої перевірки, ректор сам написав заяву на звільнення.

За час вступної кампанії відбувалася перевірка лише столичних вишів?

Звичайно, що ні. Перевіряли як київські, так і регіональні вищі навчальні заклади. Відповідно до отриманих запитів чи звернень. Перевірки можуть тривати паралельно – в кількох регіонах одночасно, тому за період вступної кампанії ми перевірили 37 вишів, 20 із них – в регіонах. Ми намагаємося активно реагувати на ті звернення, які надходять від вступників та їх батьків, аби оперативно вирішити питання, що стосуються організації прийому документів для вступу до ВНЗ.

Більший акцент під час перевірок робиться на державні чи приватні виші?

Часто говорять, що ми перевіряємо лише приватні навчальні заклади. Це міф. За рік роботи Інспекції нами було перевірено 117 вищих навчальних закладів, в тому числі 81 (або майже 70 відсотків) державної та комунальної форм власності, 269 загальноосвітніх навчальних закладів (переважно комунальної форми власності) та 67 суб’єктів профтехосвіти, а це переважно державні навчальні заклади. За результатами перевірки загальноосвітніх навчальних закладах було 26 подань стосовно вжиття заходів щодо прийняття дисциплінарних чи кадрових рішень по керівництву цих закладів. У 13 державних вищих навчальних закладах, у тому числі трьох національних, за нашими поданнями було прийнято рішення про припинення або не продовження контракту з ректорами цих ВНЗ. І серед цих ВНЗ були не тільки ті, які підпорядковані МОНмолодьспорту, але і, наприклад, Уманський національний університет садівництва при Мінагрополітики, де було наше подання і де було припинено контакт із ректором за результатом перевірки нашої інспекції.

Михайле Федоровичу, розкажіть, як формується склад комісії ДІНЗ, яка здійснює інспектування навчального закладу? Простіше кажучи, судді хто?

При формуванні такої комісії, обов’язково присутній представник інспекції, додатково буває беруться представники Міністерства, а також – обов’язково – до складу комісії входять представники інших навчальних закладів. Склад комісії може нараховувати від 3-ох до 30-ти осіб. Це залежить від об’єкта перевірки. Наприклад, під час перевірки на період вступної кампанії до складу комісії було залучено 2-3 особи. Якщо здійснюється загальна (планова) перевірка навчального закладу, то повинен бути один експерт на кожен напрямок діяльності навчальної установи. Під час великої комплексної інспекції працює 9-15 представників.

А чи належить до компетенції інспекції питання перевірки кадрового професорсько-викладацького складу?

Однозначно! Кадрове забезпечення – це одна з ліцензійних умов. Для здійснення якісної підготовки фахівців потрібний якісний професорський склад, що включає докторів наук, кандидатів, професорів, доцентів. Це обов’язково.

Що робити, якщо, наприклад 70-річний професор, офіційно одночасно працює в 3-ох навчальних закладах. Насправді, і Ви, і я розуміємо, що якісної і продуктивної роботи немає в жодному ВНЗ?

При виявленні таких фактів виші можуть бути позбавлені ліцензій на підготовку спеціалістів із напрямків, за якими ведеться таке своєрідне викладання. От Ви згадали про 70-річного професора. А у нас був реальний випадок, коли 90-річна професорка, котра прописана у Львові, працювала завідуючою кафедри в Уманському університеті. При тому, заяви, написаної на прийом на роботу, від неї там не було. У відділі кадрів знаходилася лише трудова книжка. Як результат інспекторської перевірки, виш позбавили ліцензії на підготовку за напрямком, де псевдо-працювала професорка, а з ректором був розірваний контракт.

А яка доля такого професора після перевірки?

Ми звертаємося в усі три навчальні заклади. Виявляємо, де він насправді працює, а потім хоча б два із них визнають, що згаданий науковий працівник у них не зареєстрований.

Минулого року міністр дав догани близько 30-ом ректорам за результатами вступної кампанії. Цього року експерти оцінюють значно краще організацію вступного процесу. Проте очевидно, що також є чимало мінусів із боку керівництва вишів.

Або ректори будуть робити самі будуть висновки, або ми будемо робити пропозиції міністру і будуть виноситися або дисциплінарні, або кадрові рішення. У випадку, якщо міністр дав догану ректору, ДІНЗ має право здійснити повторну перевірку вишу. Це робиться для того, щоб з’ясувати, виправляється ситуація чи ні.

Як Ви вважаєте, чи може ректор двічі-тричі поспіль займати таку посаду?

Була така пропозиція, щоб ректор міг обиратися на посаду так само, як президент держави чи міський голова – не більше двох термінів поспіль. Це, мені здається, оптимальна система, коли людина ефективно може працювати на своїй посаді. Бо після десяти-п’ятнадцяти років роботи на одній посаді, як правило, треба направляти або на підвищення, або на пенсію.

Михайле Федоровичу, скажіть, що потрібно знати для того, аби обирати виш?

Перший фактор – бажання батьків і здібності дитини, а також можливості дитини та її сім’ї. Можливо, дитина хоче вступити до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, до Інституту міжнародних відносин. Але при тому рівні балів, які вона отримала за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, вона не може вступити туди на бюджетну форму навчання. При тих матеріальних можливостях батьків, вона не може пройти туди і на контракт. Тоді треба обирати «міжнародні відносини», наприклад, в Національному авіаційному університеті. Якщо не вистачає балів, щоб вступити до державних вищих навчальних закладів, є великий спектр приватних вищих навчальних закладів. Єдине, що потрібно аналізувати, чи є ліцензія на цю спеціальність. І, звичайно, краще вступати туди, де є ліцензія, тобто право набору, і туди, де є і акредитація обраної спеціальності – в якому Міністерство перевіряло якість освіти та де був хоча би один навчальний випуск за цією спеціальністю. Це свідчить про те, що вищий навчальний заклад тривалий час має ліцензію, має відповідне кадрове забезпечення і має факти успішного випуску студентів.




Додатково:

Сьогодні на рівні управління освітніми процесами в Україні можна вирізнити такі тенденції: Рішення приймають або персонально міністр, або ж вузьке коло “втаємничених”...

Вертикаль власти в вузовской среде породила несогласных с Минобрнауки ректоров

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
(044) 290-41-24
(044) 290-41-24 (*122)
факс:
(044) 290-41-24
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів