Вища освіта: негативна селекція « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Вища освіта: негативна селекція
6-08-2012

Вступна кампанія-2012 на завершальному, власне — найбільш хвилюючому етапі.



1 серпня вищі навчальні заклади оприлюднили перші рейтингові списки абітурієнтів, рекомендованих до зарахування на бюджетну форму навчання. (Накази про зарахування мають з’явитися до 11 серпня.)

Уже вдосвіта в середу біля приймальних комісій столичних вишів можна було побачити групки абітурієнтів. Із появою списків усі прямують до стендів. В одних радістю засвітилися очі, в інших вони наповнилися сумом, а то й сльозами. Не приховує смутку одна з абітурієнток, не побачивши свого прізвища в списку. Вона так хотіла вступити в університет, отримала високий бал ЗНО, змогла пройти творчий конкурс. У дівчини з провінційного містечка немає можливості навчатися на контрактній основі, тим більше в столиці. Каже, що подала документи і в інші виші, але там дуже мало бюджетних місць із обраної спеціальності.

Уже в багатьох не викликає сумніву: доступність безплатної (за бюджетні кошти) освіти стає дедалі більш обмеженою. Нововведення при прийомі у виші — підвищення «ваги» середнього бала атестату, урахування балів за підготовчі курси, зарахування сертифікатів різних років — ставлять абітурієнтів у нерівні умови. Крім того, навчальні заклади отримали право проводити додаткові іспити, творчі конкурси, за які нараховуються бали. Коли єдиним критерієм під час вступу до вишу слугували результати зовнішнього незалежного оцінювання, всім було зрозуміло, скільки потрібно балів для зарахування. Тепер у цьому розібратися непросто, в різних вишах свої правила прийому й порядок нарахування додаткових балів.

До всього збільшилася кількість конкурентів за бюджетні місця: до категорії пільговиків при вступі у вищі навчальні заклади країни зараховано дітей шахтарів та осіб, котрі мають стаж підземної роботи до трьох років. Таку зворушливу турботу про представників цієї важкої й небезпечної професії Верховна Рада виявила в самий розпал вступної кампанії, ухваливши нову редакцію ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Очевидний популізм цього кроку нинішньої влади, яка розраховує таким чином залучити вже добряче розчарований рідний електорат напередодні парламентських виборів. Саме в такому ключі прокоментували впровадження пільг відомі політики. Наскільки підвищить престижність шахтарської праці усвідомлення того, що після твоєї смерті в шахті твої діти отримають можливість без конкурсу вступити в будь-який виш країни? І чому таких пільг не мають діти пожежників, рятувальників, льотчиків-випробувачів, будівельників, міліціонерів та представників інших небезпечних професій?

Якщо у виш вступати не за знаннями, а за пільгами, то яких лікарів, учителів, інженерів-конструкторів тощо ми отримаємо? Адже й так є доволі розлогий перелік категорій пільговиків, що користуються переважним правом вступу у виші. Пригадується, 2008 року, коли навіть ті, хто отримав вищі бали із ЗНО, не змогли вступити на безплатне навчання, було введено квоту для пільговиків — не більше 25% від загальної кількості місць на бюджеті. Її не скасовано, тож тепер доведеться потіснитися іншим пільговикам чи як?

«Розширення переліку пільгових категорій абітурієнтів за професійною ознакою не додає справедливості процесові відбору студентів для навчання за бюджетні гроші, — вважає, зокрема, Тарас Фініков, президент МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики». — Важливо звернути увагу на ту обставину, що наявне обмеження для позаконкурсного зарахування на бюджетні місця перетворює «нових» пільговиків на конкурентів «старих» пільговиків і навіть надає їм певні переваги».

Що стосується переваг, це, очевидно, добре розуміють і самі абітурієнти. За інформацією Міносвіти, найбільшу активність у вступній кампанії-2012 продемонстрували абітурієнти з Донецької області, причому сплеск цієї активності спостерігався після 25 липня, коли набрала чинності нова редакція вище згаданого закону. На другому місці за кількістю поданих заяв Дніпропетровська область, на третьому — м. Київ.

Усього ж, за даними МОНМС, нинішнього року подано 1 млн. 901 тис. 500 заяв, що вдвічі більше, ніж 2010 року. (2011-й у цьому плані не показовий —через зміну термінів навчання в школі було дуже мало випускників, усього 190 тис. Правда, у виші тоді вступило 315 тис.)

Питання скорочення пільг при вступі до вищих навчальних закладів порушується давно, але при цьому кількість пільгових категорій не зменшується, а навпаки — збільшується. Річ у тому, що в них зацікавлені самі виші: якщо при вступі на популярні спеціальності квота на пільговиків діє (тобто для них виділяється не більше 25% місць від держзамовлення), то на деякі напрями підготовки набирають набагато більше.

Координатор напряму «Освіта» громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Стрелюк розповіла: «На гарячу лінію нашої громадської організації телефонували абітурієнти та їхні батьки зі скаргами на те, що провідний технічний університет України „Київський політехнічний інститут“ виділяє для пільговиків місць набагато вище встановленої квоти. Зокрема, їх хвилювало те, що на такі напрями підготовки, як програмна інженерія, комп’ютерна інженерія, комп’ютерні науки, біотехнологія тощо від 50 до 100 відсотків держзамовлення займають пільговики».

Щоб з’ясувати, чи є в абітурієнтів підстави для хвилювання, активісти ГМ «ОПОРА» проаналізували правила прийому в НТУУ «КПІ». Як виявилося, тільки на окремі напрями підготовки відсоток позаконкурсників визначено — не більше 25%. Згідно з інформацією, розміщеною на веб-сайті університету, з 80 напрямів підготовки квоти для позаконкурсників визначено тільки на 15.

«Відповідальний секретар приймальної комісії КПІ В.Можаровський фактично підтвердив, що на напрями, де квоти не визначено, на навчання буде зараховано всіх пільговиків, які подали заяви (звісно, за умови подачі ними оригіналів документів). Причому він послався на те, що правила прийому затвердило МОНМС, тому жодних претензій до вишу бути не може, — продовжує О.Стрелюк. — Аргументуючи свої дії, КПІ посилається на те, що обмеження місць для пільговиків порушує низку законів України, які гарантують їхні права, зокрема на безплатну освіту.

Чому Закон України «Про вищу освіту» й умови прийому, затверджені міністерством, дисонують з іншими законами — запитання до законотворців. Однак не слід використовувати проколи в законодавстві й застосовувати подвійні стандарти до однакових ситуацій. Наприклад, затверджуючи квоти для позаконкурсників на одних напрямах підготовки, КПІ не порушує закон, а не визначаючи квоти на інших — порушує».

У Міносвіти спостерігачам ГМ «ОПОРА» пояснили, що в КПІ можливий недобір на місця держзамовлення на технічні спеціальності, тому, щоб убезпечити себе від невиконання плану держзамовлення, там і зараховують усіх охочих пільговиків. Тепер на окремих напрямах сформувалася ситуація, коли абітурієнти з успішними результатами не можуть претендувати на зарахування за рахунок держзамовлення, оскільки кількість заявок тих, хто має право на позаконкурсний вступ, перевищує кількість місць державного замовлення. Наприклад, на напрям підготовки «програмна інженерія» на факультеті інформатики та обчислювальної техніки держзамовлення становить 40 місць, а кількість поданих заяв на позаконкурсне зарахування — понад півсотні.

Розсудливі політики, коментуючи нову пільгу, наголошують на тому, що вступ до вишу має здійснюватися винятково за знаннями, без пільг. Для всіх. А вже після вступу держава зобов’язана допомагати дітям-сиротам або позбавленим батьківської опіки, малозабезпеченим — давши стипендію, місце в гуртожитку, забезпечивши робочим місцем після закінчення навчання.

До речі, крім пільговиків, права яких узаконено, є багато інших привілейованих категорій вступників. Це діти (або родичі) працівників вузів, діти з родин так званої еліти, а також ті, хто знаходить усілякі обхідні шляхи, щоб за будь-яку ціну пройти у виш. (Перелік таких лазівок ми публікуємо.)

Як зазначають деякі аналітики, практично всі преференції орієнтовано на забезпечення доступу до навчання за бюджетні кошти тим, хто не зміг (або не здатен) поступити у виш за загальними правилами.

Українська система вищої освіти, замість того, щоб проводити селекцію найрозумніших і найобдарованіших, здатних займатися інтелектуальною працею, перетворюється на cвоєрідну форму соціальної допомоги.

Є таке поняття — негативна селекція. У науці це означає, що вчений відбирає найслабкіші особини рослин або тварин, схрещує їх, потім серед плодів знову відбирає найслабкіші, й так триває доти, доки вид не стає недітоздатним. Мета цього процесу — вивчення слабких сторін видів і порід. Стосовно ж політики негативна селекція ставить перед собою абсолютно іншу мету, а наслідок такого відбору ми спостерігаємо в українському політикумі — відкат до середньовіччя з його жадібністю, нетерпимістю й торжеством звірячих інстинктів. В освіті ж негативна селекція призводить до «вимивання», нівелювання інтелекту.

Суспільство інтелектуально й культурно розвинених людей, які творчо мислять, перетворюється на спільноту малоосвічених недоучок, якими легко можна керувати, маніпулювати. Позбавленням здібних дітей із бідних родин шансів отримати якісну освіту поглиблюється процес негативної селекції суспільного інтелекту. Цей процес уже призвів до непоправних інтелектуальних втрат. Кілька хвиль «витікання інтелекту», трудова міграція освіченої молоді… Показовий факт: за період 1997—2009 рр. Україна у світовому рейтингу наукової продукції опустилася з 27-ї на 43-тю позицію. На сьогодні ситуація тільки погіршилася.

Винесений в епіграф афоризм має іронічний, проте глибокий підтекст. Сказане неначе сьогодні, а не століття тому, і неначе про нас. Нам наразі потрібні високоосвічені спеціалісти не для того, щоб уміти красти заводи, шахти, залізниці, підприємства тощо, а для того, щоб створювати сучасні виробництва, випускати вітчизняну високоякісну продукцію, будувати розвинену державу. Але де їх, таких фахівців, узяти, якщо наші виші продовжують набирати за принципом «більше пільгових — менше розумних»?

Обхідні шляхи, що ведуть до вишу



Їх можна об’єднати в кілька груп.

1. Незаслужено отримати високий
«середній» бал атестата про загальну середню освіту


Для цього є кілька шляхів:

а) попередня домовленість із дирекцією школи про підвищення оцінок (зазвичай за плату);

б) переведення випускника за рік до випуску в загальноосвітній навчальний заклад, де у випускному класі очікується нижчий рівень успішності, порівняно зі школою, де він навчався до того (в інший мікрорайон, до родичів у райцентр чи в сільську школу);

в) домовленість про переписування шкільних журналів за останні два роки;

г) домовленість у приймальній комісії вишу про внесення у справу несправжніх даних про середній бал (часто ці дані ніхто не перевіряє. А якщо й перевірять, то все можна «списати» на механічну помилку, за яку ніхто не несе жодної відповідальності).

2. Уникнути проходження зовнішнього оцінювання

Для цього потрібно:

а) знайти зв’язки (для абітурієнтів, які закінчили школу до 2007 р. і для яких не обов’язково складати тести) з викладачами вищого навчального закладу, котрі приймають вступні іспити, — і хороша оцінка гарантована;

б) отримати фіктивну довідку про стан здоров’я у зв’язку із загостренням «хронічних» хвороб чи діагностуванням інфекційної недуги (зокрема й грипу);

в) після закінчення 9-го класу вступити до вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації. Закінчення такого ВНЗ дає право стати студентом другого курсу університету або без вступних іспитів, або ж склавши їх. Як правило, такий шлях отримання студентського квитка є гарантованим;

г) подати до приймальної комісії результати ЗНО, отримані чотири-п’ять років тому.

3. Оминути участь у конкурсі

Це можна зробити:

а) використавши одну з дев’яти пільг для вступу до ВНЗ. Щоб отримати такі пільги, достатньо купити потрібну довідку. У попередні роки в деяких сільських радах можна було придбати довідку про відсутність батьків і фіктивне сирітство. Така довідка, як, до речі, й чорнобильська, дає право на позаконкурсний вступ;

б) потрапивши у списки так званих цільовиків. У зв’язку з тим, що багато ВНЗ мають плани «цільового прийому», абітурієнти з цієї категорії також фактично вступають поза конкурсом. Щоб стати цільовиком, треба мати відповідне направлення від управлінських органів сфери освіти, охорони здоров’я, соцзахисту, сільського господарства. Такі направлення видаються без особливих проблем.

4. Скористатися «хвилями» зарахування

Як відомо, зарахування відбувається трьома «хвилями». Це дає можливість:

а) встановити контакти з потрібними людьми у приймальній комісії, які в період трьох «хвиль» опублікування списків можуть оперативно «злити» «особливо» зацікавленим абітурієнтам інформацію про місця, що звільнилися тими, хто забрав документи, вступивши до іншого ВНЗ;

б) деяким університетам після кожної «хвилі» опублікування списків вдатися до дезінформації. Це відбувається за схемою, коли абітурієнт телефонує до приймальної комісії, щоб отримати пораду чи консультацію, а йому безпідставно говорять про начебто складну конкурсну ситуацію і радять або забрати документи, або переадресувати їх на контрактне навчання. Така дезінформація уможливлюється й через те, що до системи «Конкурс», яка повинна була протистояти цьому, дані про рух абітурієнтів свідомо подають із запізненням або не подають зовсім.

До речі, громадська мережа «Опора» на своєму сайті розмістила поради для вступників, як не загубитися в рейтинговому списку.

5. Використати «можливості» творчого конкурсу, під час якого дуже легко підтягнути «своїх» і відсунути «чужих»

6. Нарахування додаткових балів за відвідування підготовчих курсів

Попри те що ця норма діє тільки для природничо-математичних спеціальностей, торік бали нараховували й деяким гуманітаріям.

7. Поліпшити результати ЗНО

У 2011 р. це відбувалося найчастіше завдяки списуванню та отриманню інформації з допомогою електронних засобів. Цього року через 40 хвилин після початку тестів з математики та деяких інших предметів зміст завдань та форма бланка відповіді вже були викладені в Інтернеті. Отримати з допомогою мікронавушників правильні відповіді на запитання — справа 30—40 хвилин.



Додатково:


У п'ятірці найпопулярніших вишів – три технічні

Вища освіта: негативна селекція

Умови прийому до вищих навчальних закладів України в 2012 році

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів