Гарвардська конференція збирається добряче струсонути систему університетського навчання « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Гарвардська конференція збирається добряче струсонути систему університетського навчання
19-02-2012

Зростаюча кількість свідчень, що надходять із студентських аудиторій поруч із все новими результатами досліджень у галузі психології пізнання та нейробіології дозволяють по-новому дізнатися про те, як люди навчаються, проте, за словами деяких учасників конференції, присвяченої проблемам викладання та навчання, що пройшла у Гарвардському університеті, викладання у більшості вищих навчальних закладів не зазнало значних змін.

Надто часто викладачі навчають у відповідності до своїх звичок та забаганок, заявив Карл Е.Віман (Carl E. Wieman), нобелівський лауреат у галузі фізики, заступник директора Держдепартаменту США з питань наукової та технологічної політики, який ґрунтовно вивчав проблему удосконалення наукової освіти.

Значною мірою проблема полягає у тому, що випускники вишів в процесі підготовки своїх випускних робіт отримують надто мало, або не отримують зовсім практичних знань щодо того, яким чином студенти засвоюють матеріал. За його словами, потім, коли ці випускники стають викладачами, вони турбуються про зміст, який би вони хотіли, аби студенти вивчили, а не про навички засвоєння, який би вони хотіли, аби студенти розвинули у собі.

«Направду потрібно бути експертом у квадраті»,- каже пан Віман. Іноді трапляється на факультетах та кафедрах, що деякі викладачі глибше вивчають основи педагогіки. Ці експерти у квадраті, за його словами, в змозі продемонструвати своїм колегам можливості застосування нових підходів у викладанні дисциплін.

Такі підходи вимагатимуть набагато більшого від студентів та вишів. Студенти повинні бути наполегливими у оволодінні матеріалом та отримувати справжню та наочну практику експертного мислення, каже пан Віман. Вищі навчальні заклади мають отримувати систематичний та відповідний зворотній зв’язок та усувати викладачів, на лекціях у яких студенти пасивно отримують навчальну інформацію.

«Ми припускаємо, що, якщо розповідаючи людям про речі не спонукати їх при цьому осмислювати почуте, це може позначитися на засвоєнні»,- висловив свою думку пан Віман.

Конференція, на якій були також продемонстровані інноваційні підходи у викладанні стала першою подією у рамках нової програми Гарвардська ініціатива у навчанні та викладанні, проекті, що отримала 40-мільйонний грант від двох спонсорів- Густава та Ріти Хойзерів (Gustave M. and Rita E. Hauser). Крім витрат, пов’язаних із проведенням конференції, гроші також підуть на ремонт аудиторій Гарварду та на грантову програму, що підтримуватиме фінансові інноваційні ідеї. Більш ніж 250 викладачів та студентів Гарварду надіслали свої проекти загальною вартістю майже 10 мільйонів доларів. Переможці будуть визначені у квітні.

Багато вишів проводять заходи з метою обговорення проблем з викладання та навчання для годиться. Проте той факт, що Гарвард зосереджує свою увагу на такому предметі- і багато доповідачів висловили свою стурбованість, чи не позначиться це на поточних та майбутніх прибутках цього навчального закладу- вказує на зростаючу стурбованість навіть набільш елітних вишів щодо того, що досвід викладання- це зовсім не те, чим треба обмежуватися.

Сім’я Хойзерів хотіли б, аби їхні гроші справили б значно потужнішй ефект на факультети та кафедри Гарварду. Вони також прагнуть, аби цей університет знайшов би відповідь на ті зміни, що відбуваються у студентському середовищі. «Наразі Ви можете стати свідком того, наскільки фундаментальні зміни відбуваються у тому, як студенти навчаються і ми вважаємо, що Гарвард мав би стати головним рушієм цих перемін,»- сказав пан Хойзер у своєму інтерв’ю.

Зтикаючись із хибними уявленнями

На думку деяких доповідачів, студенти, безумовно, змінюються. Рівень їхньої допитливості за останні 2 десятиріччя знизився,- сказав Клейтон Крістенсен (Clayton M. Christensen), викладач із управління бізнесом у Гарвардській Бізнес Школі.

Пан Крістенсен також провів аналогію між Гарвардом та компаніями Дженерал Моторс та Тойота, демонструючи на прикладах, як нові бізнеси часто звертаються до нижніх прошарків маркетингового ринку задля того, щоб привернути увагу ще неохоплених клієнтів- тих, яких вони отримують шляхом впровадження технологічних інновацій. Зрештою, вони дають новий поштовх ринку та стають провідними гравцями на ньому.

За його словами, система вищої освіти була недоторканною до того часу, як не почало розвиватися дистанційне онлайн навчання, що дозволить постачальникам недорогих освітніх послуг зайняти провідні місця на цьому ринку. На його думку, система вищої освіти є надзвичайно чутливою до перемін.

Деякі доповідачі висловили думку, що, у той час, як студенти змінюються, усталені підходи у викладанні стають все більш неефективними.

До прикладу, можна взяти лекції, якими, зазвичай, заповнений робочий день. Вони створюються для того, щоб передавати інформацію,- сказав Ерік Мазур (Eric Mazur), викладач фізики у Гарварді. Проте, вони не справляються повністю навіть із таким обмеженим завданням.

Викладачі задають темп при якому студенти пасивно сприймають інформацію, яку швидко забувають після іспитів. «Вони не борються зі своїми хибними уявами,» - каже пан Мазур. «Вони просто виходять із оманливим відчуттям впевненості».

Традиційна лекція спричиняє провал ще однієї освітньої мети: наштовхувати студентів до пошуку сенсу у вивченому, вміння ставити запитання, набувати знання та застосовувати їх у новому контексті.

І тим не менш, багато доповідачів визнали, що викладачі і досі дотримуються своїх хибних уявлень щодо викладання, які і досі панують як у Гарварді, так і за його межами.

Одним із них, на думку викладача психології Гарварду Махзарін Банаджі (Mahzarin R. Banaji) є, за її визначенням, так званий «міф»про різні стилі у викладанні, у відповідності з якими одні студенти краще сприймають візуально, другі- аудіально, а решта- кінестетично.

«Досі немає жодного підтвердження, що методи викладання повинні підпорядковуватися різним видам засвоєння навчального матеріалу»,- сказала пані Банаджі. «Це проголошується на інтуїтивному рівні, проте для них немає жодного наукового підтвердження».

Оцінювання як засвоєння

Ще одну думку, що отримала загальна підтримку полягала у тому, що процес навчання визначається тим, як відбувається засвоєння та подальше перевірка засвоєного. ЇЇ висловив Генрі «Родді» Рьодігер ІІІ (Henry L. "Roddy" Roediger III), викладач психології Вашингтонського університету у Сент Люїсі, який дослідив явище, що отримало назву «ефект тестування».

Під час експерименту він розділив студентів на три групи: перша вивчала перелік слів вісім разів підряд без складання іспитів, друга вивчала перелік 6 разів та двічі тестувалася. Остання група вивчала слова 4 рази та мала 4 іспити. Два дні потому їх попросили пригадати стільки соів, скільки вони зможуть. Ті, у кого було 4 іспити пригадали слів удвічі більше від тих, у кого тестів не було зовсім.

«Проходження іспиту з якогось предмету є найкращим способом його вивчити»,» - сказав пан Рьодігер.

Він помітив, що часті тести, про які він сказав, що вони не повинні бути надто визначальними та не містити «вбивчої» двозначності- часто наштовхуються на спротив як з боку викладачів, так і зі сторони студентів.

На думку іншого доповідача, є інші шляхи допомогти студентам направду засвоїти матеріал. Прохання студентів пояснити головні поняття або спонукати їх, щоб пояснювали один одному матеріал, який вони щойно вивчили також є ефективними способами навчання.

Деякі доповідачі висловили думку, що письмові роботи є також ефективним педагогічним прийомом. Під час викладання курсу історії психології пан Рьодігер просить студентів надіслати йому короткі ессе перед тим, як проводити заняття в аудиторіях. Вони відповідають після прочитання. (Інші учасники конференції, що користуються цим методом казали, що інколи просять своїх студентів визначити найкращі запитання або відповідні частини із прочитаного, які залишися не вивченими). Пан Рьодігер читає одно сторінкові ессе перед заняттям та вставляє думки, висловлені в них у свої коментарі.

Проте письмові роботи це більше, ніж просто передача змісту. Викладачі часто бажають своїм студентам оволодіти та користуватися цією ключовою навичкою і після закінчення вишу, каже Стівен Пінкер (Steven Pinker), викладач психології у Гарварді, який вивчає мову та пізнання. Проте, навіть тут студентів та викладачів часто підстерігає невдача.

Студенти вчаться писати, застосовуючи мову, засмічену жаргоном, що більш затруднює, ніж роз’яснює найважливіші ідеї. Пан Пінкер провів аналогію із викладанням, стверджуючи, що недолугі письмові роботи та непрофесійне викладання спільно формують феномен, названий ним «прокляття знань».

Це прокляття означає, що викладач часто доходить висновку, що у студента немає необхідних знань. Проте важливо розуміти, що викладач зазвичай забуває, що студент прагне вивчити матеріал, з яким він зтикається вперше, натомість як для викладача це давно засвоєна тема.

«Надзвичайно важко зрозуміти, як може бути так, що хтось не знає того, що знаєте ви»,- каже пан Пінкер. «Це ключова причина поганих письмових робіт та, я б сказав, поганого викладання».


The Chronicle of Higher Education
February, 2012

Автор: Ден Беретт (Dan Berrett)

Переклад: Михайленко Ігор /Оксана Бурдик
для euroosvita.net



Додатково:

Тестування в університетах- відволікаючи увагу від сенсу навчання

Про аудит у вищій освіті - Єва Егрон-Полак, генеральний секретар Міжнародної Асоціації університетів (IAU)

Репутація університету - пані вразлива та вибаглива

Про Гарвард

Вышел в свет очередной ежегодный обзор основных показателей Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) в сфере образования

Кампанія зі збору спонсорських внесків Стенфордського університету зібрала рекордні для вищої освіти 6,2 мільярди доларів

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів