Стратегія розвитку освіти: ні мети, ні ідеології, - Ігор Лікарчук « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Стратегія розвитку освіти: ні мети, ні ідеології, - Ігор Лікарчук
20-10-2011

Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук жорстко розкритикував текст Національної стратегії розвитку освіти, що запропонований міністерством освіти.

У статті, в якій І.Лікарчук аналізує запропонований профільним міністерством проект, він зокрема зазначив, що "текст документа містить багато правильних слів, давно відомих декларацій, навіть прожектів. Але немає головного – чіткого визначення цілей української освіти та того, якою вона має бути".

"Читаючи документ, уявити цілісний будинок української освіти неможливо. Так наче він і є, але його не побачиш. Справді, як у густому тумані, за яким нічого не видно… То ж виникає закономірне питання: "А для чого напущений цей туман? Для того, щоб приховати некомпетентність авторів, які просто не знають куди вести українську освіту, чи для того, щоб за деклараціями і лозунгами суспільство так і не розгледіло своє майбутнє?", - підкреслює Ігор Лікарчук.

Він зазначив, що набір фраз документа мало відрізняється від тих, які звучали десять, двадцять, чи навіть тридцять років тому.

"Чи можна назвати стратегічною ціллю "збереження і розширення мережі позашкільних закладів" чи, скажімо, "утворення центрів забезпечення належної якості професійно-технічної освіти на базі діючих навчально–методичних центрів професійно-технічної освіти?" Навряд від цих "реформаторських" дій зміниться як позашкільна, так і професійно-технічна освіта…", - пише Лікарчук.

Він підкреслив, що відсутність конкретно визначених цілей реформування освіти є першою і головною вадою документа, але, на жаль, перелік вад лише однією не вичерпується.

"Тож, якщо автори не змогли визначити конкретні цілі, то можливо вони заклали нову ідеологію функціонування освітньої системи, що має виражатися у зміні статусу вихованця, учня, студента в освітньому процесі; розширенні його прав як споживача освітніх послуг; розвитку нового типу взаємовідносин між тими, хто вчить, і тими, хто навчається", - продовжує Лікарчук.

"На жаль, цього в документі також немає. Не вписується в нинішню освітянську ідеологію розширення прав тих, хто навчається, захист їх від непрофесійних дій педагогів, надання їм можливості обирати вільну освітню траєкторію, вчителів і професорів тощо. Тобто все те, що є в освітніх системах країн з розвинутою демократією для української освіти стає недоступним аж до 2021 року", - зазначає директор Центру тестових технологій.

"Туманом оповиті й наміри змінити систему управління галуззю. І знову в Проекті гарні слова, декларації, лозунги, що пересічний освітянин чує уже років двадцять: "оптимізація державних управлінських структур"; "перерозподіл функцій і повноважень між центральними і регіональними органами управління освітою, органами місцевого самоврядування і навчальними закладами"; "надання автономії навчальним закладам усіх рівнів".

"Ці словосполучення переходять із закону в закон, із документа в документ, із промови в промову, а справа то не рухається", - підкреслив Лікарчук.

Він також зауважив, що автори стратегії не змогли дати відповідь на питання щодо якості української освіти.

"Давайте згадаємо, що під час соціологічного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, майже 48 відсотків респондентів заявили про те, що вони не задоволені рівнем української шкільної освіти. Або повернемося до нещодавньої інформації, яка пройшла через усі ЗМІ: Саудівська Аравія відмовилася визнавати українські дипломи про вищу освіту через її низьку якість… Перелік подібних фактів можна продовжувати досить довго. На жаль, автори концепції не згадали про них в розділі, де аналізуються проблеми української освіти", - зазначає Лікарчук.

"Бо тоді б довелося не відбуватися загальниками на кшталт "оновлення змісту освіти на основі національних традицій, світового досвіду та принципів сталого розвитку" або малозрозумілих мессиджів типу "забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі", а писати про інші, більш професійні речі.

"Насамкінець, необхідно зупинитися на одному дійсно "революційному" положенні. У розділі, де йдеться про очікувані результати воно сформульовано так: "Створення в Україні підсистеми елітної освіти для підготовки кадрів для високотехнологічних галузей, сучасних напрямів науки і мистецтва".

"Що ж, в Україні ми давно маємо елітне житло, ресторани, санаторії, лікарні. Не вистачає лише "підсистеми елітної освіти". Будьте певні, тільки вона з’явиться, як могутнім потоком туди підуть державні кошти. А неелітні заклади будуть продовжувати жевріти, їх оптимізуватимуть, скорочуватимуть, реформуватимуть і т.д. і т.п.", - пише Лікарчук.

"То ж чи таку освіту ми хочемо для України? Якщо таку, то давайте доручимо відібраним і перевіреним делегатам учительського з’їзду одноголосно проголосувати за запропонований проект Національної стратегії розвитку освіти. Якщо хочемо освіти іншої, то залишається без надії сподіватися, що делегати цей документ відхилять. Адже не можна за стратегію видавати те, що простіше назвати планами роботи департаментів міністерства, які механічно стулені докупи", - резюмував Ігор Лікарчук.


Додатково:

Ігор Леонідович Лікарчук, який обіймав посаду директора УЦОЯО майже з перших днів його створення у 2006 р., дізнався про своє звільнення з Інтернету

Міфи та реалії зовнішнього оцінювання

Сутінки, які хочуть видати за світанок

: анонси :
: акценти :
Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2016/2017 рік
ДП «Інфоресурс»: Основні проблеми вступної кампанії 2017 року
СумДУ першим серед українських вишів увійшов до рейтингу кращих молодих університетів світу від QS
Мінекономрозвитку: Держзамовлення на вступ до ВНЗ в 2017 році буде скорочено на 20,7%
Лист НМУ імені О.О. Богомольця до державної організаціїї "ЦЕНТР ТЕСТУВАННЯ": Вимагаємо виконати належним чином свої обов'язки!
ІНФОРМАЦІЮ ПРО 10 КРАЩИХ ВНЗ В РЕЙТИНГУ «ТОП-200 УКРАЇНА 2017» ПРЕДСТАВЛЕНО НА САЙТІ IREG OBSERVATORY
Кількість патентів, отриманих ВНЗ України у 2016 році
ДІНЗ: Абітурієнти повинні звертати увагу на наявність у ВНЗ ліцензій і сертифікатів про акредитацію спеціальностей
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів