Учасники форуму ЮНЕСКО у Парижі обговорили проблеми міжнародних рейтингів « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Учасники форуму ЮНЕСКО у Парижі обговорили проблеми міжнародних рейтингів
4-07-2011

«Міжнародні рейтинги вищих навчальних закладів повинні проводитися і надалі, проте, поряд із проведенням ранжування, вони потребують подальшого розвитку задля того, щоб надавати інформацію, яка була б важливішою для потреб університетів, студентів та політиків, яка б відповідала місцевим умовам і сприяла розвиткові систем освіти світового класу, а не кількох університетів світового класу».

Такий висновок був виголошений на міжнародному Форумі ЮНЕСКО: «Рейтинги та оцінка вищої освіти – сильні і слабкі сторони», який був організований ЮНЕСКО, ОЕСР з вищої освіти спільно ізі Всесвітнім банком у травні поточного року.

У форумі взяли участь понад 250 учасників із майже 70 країн. Під час його роботи було обговорено багато питань та проблем, центральними із стосувалися того, наскільки рейтинги університетів є надійним показником для порівняння вищих навчальних закладів та чи не спричиняють вони занадто великий вплив на політику університетів та держав.

У своєму виступі на форумі Ірина Бокова, Генеральний директор ЮНЕСКО, зауважила, що: "зростання кількості рейтингових систем відображає серйозні тенденції, що відбуваються у вищій освіті в усьому світі. Усталений порядок змінюється на наших очах.".

Вона звернула увагу на зростаючий попит на доступ до вищої освіти:"Глобальний попит на вищу освіту зростатиме від майже 100 мільйонів студентів в 2000 році до більш ніж 250 мільйонів студентів в 2025 році".

За її словами, відбувається інтенсивне зростання кількості нових постачальників освітніх послуг, приватних навчальних закладів, впроваджуються нові технології, що розширюють доступ до вищої освіти; стираються кордони у світовому освітньому просторі, з’явилась категорія так званих університетів світового класу. Проте характер цих змін неоднозначний: у той час, як показник участі в цих процесах Сполучених Штатів склав 83%, в країнах з низьким рівнем доходу він зріс лише на 2 відсотка (від 5% до 7%) за період з 2000 до 2008 року.

Міжнародна конкуренція між вищими навчальними закладами призвела до появи нових підходів в оцінюванні їхньої діяльності. Проте запропоновані методики викликали неоднозначне ставлення до цього питання та ініціювали дискусії в сфері вищої освіти. Дехто в освітньому співтоваристві зауважив, що в них використовуються погані критерії - занадто багато уваги приділяється дослідженням, в достатній мірі не вивчається процес навчання, перевага надається кількісним, а не якісним характеристикам, відзначила у своїй промові Бокова.

Конкуренція та міжнародні порівняння можуть бути позитивними і корисними, "проте немає такого рейтингу, який би порадив як підвищити якість вищої освіти у контексті її трьох місій: досліджень, викладання та соціального служіння".

"З цієї точки зору, добре було б диверсифікувати рейтинги, аби розширити поле спостереження освітніх систем та використання методів, що вживалися під час ранжування для потреб значно ширших від тих, які були досьогодні",- підкреслила Бокова.

Університети світового класу або освітні системи світового класу?

У своїй програмній промові "Університети світового класу або освітні системи світового класу? Рейтинги та вибір освітньої політики" Еллен Хазелкорн, віце-президент з досліджень та підприємництва Дублінського технологічного інституту зауважила, що уряди повинні перестати перейматися глобальними рейтингами, що загрожують трансформації систем вищої освіти та спричиняють зміни у політиці вищих навчальних закладів, спрямованої на забезпечення відповідності чинникам, розробленими іншими для своїх потреб.

"У світі є близько 15 тисяч вищих навчальних закладів у світі, проте люди надзвичайно цікавляться лише 100 – що складає менше 1% освітніх установ у світі",- сказала вона.
Вона підкреслила, що Уряди повинні визначити пріоритети і проводити політику, метою якої має бути кваліфікована робоча сила, власний капітал, регіональне зростання, покращення громадян, виховання «майбутніх Ейнштейнів» та глобальна конкурентоспроможність. Порівняння та аналіз повинні використовуватися для підвищення потужності та якості всієї системи, а не тільки для визначення досягнень елітних та флагманських установ, відзначила вона.

Хазелкорн повідомила, що наразі більше 50 країн проводять національні рейтинги. Спочатку вони публікувалися для студентів власних країни та їхніх батьків, проте згодом стали більшою мірою орієнтуватися на широке коло осіб та організацій: студентів, викладачів та аспірантів, що розглядали можливість навчання та роботи за кордоном, наукових партнерів і організацій, політиків, підприємців, спонсорів, рейтингових агенцій.

На її думку не може існувати такого поняття, як об'єктивний рейтинг, оскільки вибір показників та чинників відображає оціночні судження чи пріоритети їх організаторів. У якості критеріїв використовують те, що легко вимірюється,- перевага віддається кількісним над якісними показниками, враховуються минула діяльність, а не потенціал університетів, відбувається порівняння учбових закладів незалежно від їх місії.
"З огляду на вік та розмір, це супер-ліга великих, добре забезпечених, комплексних університетів, що мають медичні факультети та перебувають у англомовних країнах ", зауважила доповідачка.

У своїх доповідях ключові учасників міжнародного рейтингового оцінювання охарактеризували «університет світового класу» як панацею для забезпечення успіху у глобальній економіці. Багато країн перебудували системи вищої освіти та ініціювали створення таких інститутів, що "відображає глобальну конкуренцію - у глобалізованому світі вища освіта є одним із показників конкурентоспроможності на світовому ринку".

Вона зауважила, що «міфи» стосовно рейтингів полягають у тому, що вони начебто надають корисну порівняльну інформацію про ефективність роботи університетів, допомагають вибору студента і виробленню політики, у тому, що чинники є вірогідним та значним засобом досліджень і створення знань;, у тому, що концентрація ресурсів у декількох елітних закладах чи наукові дисципліни підняли всюди стандарти навчання, і у тому, що навчальні заклади з вищим рейтингом кращі від тих, у яких рейтинг нижчий.

Про що ж насправді говорять рейтинги?

У доповідях учасників форуму під час сесії "Попит на прозорість: про що насправді розповідають рейтинги" був даний розгорнутий аналіз щодо позитивних аспектів, недоліків та шляхів удосконалення рейтингових систем.

Філ Батий, заступник головного редактора Times Higher Education і редактор World University Rankings, погодився з Хазелкорн у тому, що рейтинги є недосконалими та «сирими».
Проте він зазначив: "Я вважаю, що від того, наскільки вони є чесними, прозорими та об’єктивними, наскільки вони інформують своїх користувачів, залежить те, наскільки вони можуть бути корисними та допомагати нам у розумінні змін, що відбуваються з нами. Сьогодні це єдиний нерегульований бізнес вартістю, що оцінюється більш ніж 14 млрд. у рік. Уряд, промисловість, студенти зацікавлені в надійній інформації щодо якості вищої освіти.

Нян Чай Лю, директор Центру університетів світового класу і декан Вищої школи освіти Шанхайського університету Цзяо Тун, організатор першого глобального рейтингу університетів ARWU, підкреслив, що визначення рейтингів є справою суперечливою, але корисною для багатьох зацікавлених сторін.

Незалежно від того подобаються рейтинги чи ні, вони є та залишатимуться надалі, і ключове питання в тому, як їх удосконалити та поліпшити використання. В цьому контексті важливими є професійні конференції, діяльність IREG, проведення IREG аудит.

Основними показниками для Шанхайського рейтингу, зазначив Лю, є кількість Нобелівських та галузевих лауреатів, кількість надрукованих робіт та цитувань у провідних наукових виданнях. За його словами, подальший розвиток рейтингу буде спрямований на виокремлення спеціалізованих університетів, таких як медичні та інженерні; створення рейтингу по регіонах, що представляють особливий інтерес: країни Східної Європи, Південної Америки і Південної Азії, будуть враховані досягнення університетів порівняно з кількістю співробітників університетів, його розміром та бюджетом.

Бен Свотер, керівник Групи QS Intelligence, який виступає організатором рейтингу QS World University Rankings, заявив, що місія QS має «орієнтуватися на студента». Проект направлений на те щоб мотивована молодь з усього світу могла реалізувати свій потенціал та кар'єрний розвиток, могла допомогти іноземним студентам зробити вибір професії", відзначив Свотер .

Рейтинги діють як каталізатори, їх поява призвела до підвищення прозорості, відкритості університетів, підкреслив Свотер. "Університети стали більш відповідально надавати свої дані, проводити самоаналіз. Ми робимо все можливе, щоб збалансувати всі складові, показники відповідно до регіонів, ми враховуємо точку зору респондентів про їх власні країни та університети в інших країнах ... це допомагає у протистоянні з упередженим ставленням".

Альтернатива рейтингам

На Форумі був також розглянутий розвиток альтернативних систем оцінювання якості освіти.
Річард Йелленд, з управління ОЕСР з питань освіти, представив проект AHELO (оцінювання результатів навчання у системі вищої освіти). Проект було розпочато у 2008р.та з метою оцінки результатів навчальних досягнень студентів та університетів за допомогою тестових технологій.
"Незважаючи на величезний прогрес в галузі забезпечення якості, ми не знаємо реальної картини - рейтинг є не досить релевантним при оцінюванні ефективності навчання та викладання, існує інформаційний вакуум", сказав Йелленд.

На даний час 15 країн беруть участь у дослідженні з таких напрямків, як економіка, інженерні спеціальності, загальні навички. Проект здійснюється у два етапи: січень 2010-квітень 2011, березень 2011- грудень 2012.
(Україна на даний момент не бере участь у цьому проекті, прим. Автора)

Франс ван Во, президент Європейського центру із стратегічного управління університетами говорив про прозорість інструментів- рейтингів та класифікації університетів, про впровадження карти європейської класифікації U-Map.

Педро Енрікес-Гуахардо, директор Міжнародного інституту ЮНЕСКО з вищої освіти в Латинській Америці і Карибському басейні, представив проект MESALC (Карта вищої освіти в країнах Латинської Америки і Карибського басейну), який був розпочатий у 2007 року для створення надійної інформаційної системи в сфері вищої освіти у цьому регіоні.

Погляд у майбутнє

Зазираючи в майбутнє міжнародних рейтингових систем, експерти підіймали питання про перехід від рейтингу до системи аналізу та узагальнення (бенчмаркінгу).

У своєму виступі Джаміль Салмі, координатор вищої освіти Світового банку, поставив під сумнів актуальність вимірювання рейтингів. "У деяких дослідженнях рейтинги будуть адекватними, проте ми звертаємо увагу на якість чи на відповідність дослідження? Якщо ви фахівець в сфері дослідження стовбурових клітин, чи має це значення для африканської країни?"

З іншого боку, "якщо подивитися на університет А, то він має високий бал за низкою показників і займає високе місце в рейтингу, проте якщо поставити запитання щодо доданої вартості, то Університет C функціонує набагато краще, приймаючи студентів менш кваліфікованих, надаючи їм більше компетенції та якісних знань.", зазначив він.

Багатовимірні порівняння були б значно багатшими, підкреслив Салмі. "Хороший це університет чі ні, ми не знаємо, якщо не розглядати його в перспективі." Інше питання: "Яким чином рейтинги свідчать про досягнення країни в сфері вищої освіти? У цьому контексті Салмі навів результати досліджень, де невеликі країни, наприклад, у Скандинавії домоглися більшого успіху, ніж такі великі, як США.

Дірк ван Дамм, керівник Центру ОЕСР з досліджень у галузі освіти та інновацій, підкреслив важливість відповідальності при проведенні досліджень, негайної потреби в вирішенні таких питань як плагіат. Він вказав, що рейтинги виникли "в частині зовнішніх відповідей на відсутність підзвітності та прозорості в сфері вищої освіти, за які наукове співтовариство несе відповідальність. Ми повинні вирішувати їх у наших власних системах".

Ян Садлак, професор європейських досліджень в Університеті Бабе-Бойя , Румунія, розповів, як рейтинг став визнаним та цінним доповненням в дебатах щодо забезпечення якості та відповідної політики в освітній сфері. Він вказав на роль IREG обсерваторії із Академічних рейтингів, що стала досягненням в удосконаленні існуючих рейтингових методик в області їх відповідальності та прозорості. Він представив розроблену IREG методику по аудиту існуючих рейтингових систем за 20 критеріями.

Підводячи підсумки

Сюзі Халімі, віце-президент Національної комісії Франції у справах ЮНЕСКО, підкреслила, що рейтинги мають значний вплив на усі зацікавлені сторони. Але вони були недостатньо прозорими і "повинні бути оцінені ".
Вона запропонувала розширити критерії оцінювання, щоб розглянути всі місії вищої освіти, з іншого боку вони повинні порівнювати те, що можна порівняти – у жодному разі "не яблука з апельсинами".

Стаменка Уваліч-Трумбич, керівник секції ЮНЕСКО з вищої освіти доповіла, що форум був продовженням Всесвітньої конференції ЮНЕСКО з вищої освіти (у 2009), на якому були визначені нові динамічні зміни, такі як зростання масовості-, «сьогодні майже третина населення світу віком до 15 років». За її прогнозами попит на вищу освіту досягне свого піку у 2025 році, коли до вузів вступатиме майже 263 млн. (2010р - 158 000 000).

"Для розміщення додаткових 105 000 000 студентів потрібно, щоб щотижня протягом найближчих 15 років створювалось більше чотирьох великих університети",- сказала вона.
Значна зросла мобільність студентів. Якщо 2001 року було два мільйонів іноземних студентів по всьому світу; то до 2009 року їх було вже 3,3 мільйона.
"Коли ми говоримо про світові освітні системи, це означає що необхідно мати певну кількість навчальних установ для різноманітних цілей", додала Уваліч- Трумбич.

Завдання ЮНЕСКО полягає в наданні консультацій з питань політики для урядів, сказала вона. Необхідно розробляти методи оцінювання відповідно до регіонів та існуючих ситуацій. Мільйони студентів, які будуть прагнути здобувати освіту в країні або за кордоном потребують допомоги, щоб зробити найкращий для них вибір.

Стаменка доповіла, що спілкуючись зі студентами, вони висловили думку, що ЮНЕСКО є незалежним органом, який може дати об'єктивну інформацію про університети. Уваліч- Трумбич акцентувала увагу, що роль організації "допомогти користувачам знайти свій шлях через лабіринт". Слід розширити інформацію про установи по всьому світу на веб-сайті ЮНЕСКО, зазначила вона.

Сер Джон Деніел, президент організації «Співдружність для навчання», висловив думку, що потрібно створювати освітні системи світового класу, а не просто розвивати кілька висококласних навчальних закладів. Він закликав до створення широкого спектру критеріїв для більшої кількості різноманітних рейтингів та бенчмаркінгу.

"Рейтинги на основі широкого спектру критеріїв допомагають різним типам закладів у межах різноманітних систем вищої освіти порівнювати свої досягнення із аналогічними учбовими закладами. Стаючи більш різноманітними, рейтинги у даний час більше доповнюють процес бенчмаркінгу, який був визнаний у якості кращого підходу до підвищення якості вищої освіти", наголосив Деніел.
Під час виступів учасників Форуму, за його словами, було "приємно бачити, що рейтинги все більш враховують різноманітність місій університетів".
«Необхідно докласти значних зусиль для розробки критеріїв оцінювання якості викладання, і я бажаю у цьому успіху, проте не очікую, що вони будуть популярними", зауважив Даніель, маючи на увазі ставлення університетів, які відмовилися взяти участь у кількох рейтингах.
«Будемо сподіватися, що таке «дитяче» ставлення зміниться, як тільки рейтинги стануть більш глибокими», на закінчення заявив Деніел.



ЮНЕСКО, Париж, травень 2011 року.
(Пререклад: euroosvita.net;)



Додатково:
Рейтинг ВНЗ України

: анонси :
: акценти :
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів