Україні через 5 років знадобляться агрономи, а не юристи « Новини « Євро Освіта
: навігація :
Болонський процес
Оцінка якості освіти
Що таке рейтинг
Тестування
Рейтинги ВНЗ України
Світові рейтинги ВНЗ
Інформація
Партнери
ТОП-10 ВНЗ України
Навчання за кордоном
: сайт :
Карта сайту
Пошук по сайту
Лист адміністратору
: пошук :
 
: голосування :
Чи є у відкритому доступі актуальні статистичні дані про вищі навчальні заклади
Так
Ні


: фотогалерея :
Конференція Міжнародної обсерваторії з визначення університетських рейтингів (IREG-5),Берлін 2010 30-09-2010 8 марта 2010 в  Варшаве состоялся круглый стол Межнародной обсерватории по академических рейтингах и достижениям IREG-4 - 14-16 июня 2009 года, Астана, Казахстан
Новини
Україні через 5 років знадобляться агрономи, а не юристи
11-05-2011

Абітурієнту на замітку: побудувати кар‘єру, отримавши освіту «для галочки», вже не вийде. Вибирати спеціальність потрібно з далеким прицілом, а вчитися — по-справжньому.

Вступна кампанія в Україні стартує через пару місяців, але вже сьогодні абітурієнтам потрібно визначитися, яку спеціальність обрати. «Коментарі» з’ясували, яку професію варто отримати, щоб через п‘ять років не опинитися за кар’єрним бортом. Експерти кажуть:ринок, звичайно, готовий прийняти будь-яких фахівців, але спеціальності, популярні в минулі два десятиліття, потихеньку стають безперспективними.

В першу чергу така «правда життя» стосується економістів і юристів. Ринок ними буквально переситився. «Професіонали в цій справі, звичайно ж, цінуються, але їх дуже багато на ринку праці, — пояснив «Коментарям» Сергій Довгич, PR-менеджер сайту JOB.ukr.net. — За нашою статистикою, на 3 вакансії юриста нині припадає 10 пропозицій. В економістів трохи краще, але, в цілому, така ж ситуація: на 5 вакансій — 10 пропозицій».

Щось подібне відбувається і в дизайнерській сфері — перш за все, це стосується дизайнерів інтер‘єрів. Галузь активно розвивалася до 2008-го року, коли середній та VIP-клас споживачів готові були користуватися такими послугами. Але от у пост-кризовому суспільстві, говорить керівник рекрутингової компанії «Форсаж»Олена Грищук, побудувати гарний бізнес у цій сфері можна лише завдяки своїй високій професійній унікальності: «І конкуренція тут буде дуже жорстка, тому що багато людей пішли отримувати це освіта — дизайнерів, архітекторів — але ринок візьме тільки одиниці з них».

Неоднозначно складається ситуація в банківському секторі. З одного боку, під вермя кризи він «відірвав» чималу кількість співробітників, які тепер дружно шукають роботу. З іншого, як зазначає Олена Грищук, він знову демонструє зростання: «Потреба в кадрах у них вельми велика, причому саме в рядових. Думаю, через 5 років, коли нинішні абітурієнти закінчать вуз, буде спостерігатися певний дефіцит кадрів, як це було до кризи, і все, що стосується бізнесу і комерції, буде користуватися попитом — економіка, маркетинг, юридичний напрям».

А директор західного регіонального підрозділу агентства «ДОПОМОГА України»Оксана Лазаренко зазначає, що серед економічних спеціальностей зберігається попит на бухгалтерів, які потрібні при будь-якому фінансовому стані підприємства. Втім, розраховувати на пропозицію про роботу можуть лише фахівці з кваліфікацією вище середньої.

Цікава ситуація і в медицині. За даними ресурсу JOB.ukr.net, на лікарів спостерігається стабільно високий попит: зазвичай на 10 пропозицій відкрито не менше 20 вакансій, а середня зарплата становить близько 5 000 гривень — це в приватних клініках. Але інші експерти вказують на те, що стоматологів, косметологів та інших «модних»фахівців стає занадто багато, тому хороші місця отримають ті, хто зможе заробити професійну репутацію і обзавестися своєю клієнтурою. Так що середньостатистичним новачкам конкурувати у цій сфері буде важко.

Сумнівні перспективи зберігаються у ріелторів і менеджерів. Якщо, звичайно, це не менеджери «точкового» дії: з продажу, по роботі з клієнтами. Тобто люди, які безпосередньо приносять прибуток компанії. Такі спецілісти потрібні скрізь і завжди.

Що ж стосується професій з безхмарним майбутнім, то в трійку найперспективніших можна сміливо віднести айтішників, маркетологів та інженерів-технологів. З першими все ясно: сфера комп’ютерних та інтернет-технологій вже не перший рік крокує вперед семимильними кроками. «Якщо ти потрапив на факультет інформаційних технологій — за майбутнє можеш не турбуватися, — упевнена Оксана Лазаренко з компанії «ДОПОМОГА України». — Питання лише в зарплаті і на посаді, яку можуть зайняти комп‘ютерники».

Ситуація в IT навряд чи погіршиться в найближчі 10-15 років, але і в ній є свої зміни. Якщо раніше галузь вимагала розробників продукту — програмістів, тестерів, аналітиків — то тепер все більш актуальним стає питання про підтримку та супроводі готового продукту і всіляких кампаній. Олена Грищук («Форсаж») Звертає увагу, що в майбутньому все більше організацій будуть проводити всілякі кампанії в інтернеті. Відповідно, фахівці в програмуванні, інформаційних технологіях і інтернет-маркетингу також будуть затребувані на ринку праці. І вже зараз є потреба в людях, які будуть підтримувати ці технології як стратегічно, з точки зору маркетингу та просування, так і технічно.

Маркетологи — ще одна дуже перспективна сьогодні професія. З одного боку, з настанням кризи в Україні вони першими потрапили під скорочення, оскільки не приносили підприємствам прямого прибутку. З іншого, українська економіка потихеньку вибирається їх ями, і фірми починають повертати людей, які займаються координуванням всіляких заходів щодо просування товару. «Коли в країні проходять чергові президентські чи парламентські вибори, то маркетологів і піарників починають набирати дуже активно, — пояснює Сергій Довгич. — Але і зараз попит на них досить стабільний: на одну вакансію — одна пропозиція. У принципі, спеціальність перспективна. Якщо український ринок буде розвиватися, то маркетологи без роботи не залишаться».

І, нарешті, інженери і технологи. «На сьогоднішній день ринок переживає дуже помітний дефіцит кваліфікованих фахівців у харчових технологіях. Покоління технологів радянських часів йдуть, а нової зміни немає:за останній час не так вже й багато людей пішли навчатися на спеціаліста в цьому секторі. А якщо і здобули базову освіту, то пішли працювати не за фахом, а просто на що були вакансії», — так описала Олена Грищук ситуацію, яка складається сьогодні в українському харчопромі. І, варто зазначити, не тільки в ньому: власні виробництва в Україну поки не сміло, але все-таки з’являються. Тільки обслуговувати їх по суті нікому — ні в громадському харчуванні, ні у швейній, ні в інших галузях. Тому в найближчі кілька років фахівці-технологи будуть нарозхват — нехай і в кількостях, не порівнянних з IT-сферою.

Крім того, як відзначили в агентстві «ДОПОМОГА України», подібний брак кадрів спостерігається і серед логістів, страховиків та аграріїв: «В Україні починає відроджуватися сільське господарство. Тепер найбільш затребуваними стали висококваліфіковані фахівці в цій галузі -технологи, інженери, агрономи …»- відзначили в агентстві. Крім того, не менший попит на працівників сфери обслуговування (адміністраторів, хостесс, офіціантів). Спеціальність, звичайно, не найпрестижніша, але на ринку праці ці фахівці і зараз, і раніше були постійно затребувані.

Що особливо порадувало -це те, що в Україні знову потрібні вчені. Пов'язано це з поступовим підйомом у сфері наукових досліджень, високих і нанотехнологій. Безліч міжнародних компаній, що працюють в Україні, підтримують цей напрям і мають певні дослідницькі структури, тому хіміки та фізики знову знайдуть шанс отримати перспективну роботу.

Український бізнес — а він все-таки ще молодий і недосвідчений -після кризи став обережнішим і далекогляднішим. Він більше не орієнтується на «корочку» з модною спеціальністю, а вимагає виконання цілком конкретних завдань. Так що про навчання «для галочки» нинішнім майбутнім студентам бажано забути ще до надходження:гризти граніт науки потрібно з завзяттям, інакше шансів отримати хорошу роботу просто не буде.

«Я б не стала класифікувати спеціальності як менш затребувані. Швидше, як спеціальності, за якими сьогодні кількість підготовлених фахівців перевищує попит роботодавців, -резюмує директор компанії ZEST Outsourcing Катерина Шниркова. — До цієї групи можна, дійсно, віднести економістів, юристів і більше академічні напрямки — факультети філософії або історії. Але це не означає, що такі спеціальності не варті уваги абітурієнтів. Просто отримуючи освіту потрібно бути готовим до додаткової спеціалізації, необхідність отримати практичний досвід і працювати в схожій, але не повністю відповідає отриманій спеціальності сфері».

: анонси :
: акценти :
Рейтинг вищих навчальних закладів «Топ-200 Україна» — 2016/2017 рік
ДП «Інфоресурс»: Основні проблеми вступної кампанії 2017 року
СумДУ першим серед українських вишів увійшов до рейтингу кращих молодих університетів світу від QS
Мінекономрозвитку: Держзамовлення на вступ до ВНЗ в 2017 році буде скорочено на 20,7%
МОН: Перелік навчальних закладів, які мають право здійснювати діяльність у сфері вищої освіти (I квартал 2017 року)
Лист НМУ імені О.О. Богомольця до державної організаціїї "ЦЕНТР ТЕСТУВАННЯ": Вимагаємо виконати належним чином свої обов'язки!
ІНФОРМАЦІЮ ПРО 10 КРАЩИХ ВНЗ В РЕЙТИНГУ «ТОП-200 УКРАЇНА 2017» ПРЕДСТАВЛЕНО НА САЙТІ IREG OBSERVATORY
Кількість патентів, отриманих ВНЗ України у 2016 році
ДІНЗ: Абітурієнти повинні звертати увагу на наявність у ВНЗ ліцензій і сертифікатів про акредитацію спеціальностей
Перелік адрес зарубіжних баз даних об’єктів промислової власності, до яких надається безоплатний доступ в Інтернеті
Вища освіта України
: зовнішнє оцінювання :
: Популярне :
: наші дані :
Контакт:
тел.:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*147)
факс:
+380 (44) 246-27-83,
+380 (44) 246-27-84 (*122)
м. Київ, вул. Смілянська, 4
Карта проїзду
e-mail: inf@euroosvita.net

При повному або частковому відтворенні інформації посилання на www.euroosvita.net обов'язкове у вигляді відкритого для пошукових систем гіперпосилання.
www.euroosvita.net не несе відповідальності за інформацію отриману з інших сайтів